Зміни у побуті українців через війну: як війна змінила уявлення про дім і ванну кімнату
Коли ви востаннє думали про свою ванну кімнату як про стратегічний об’єкт? Чи замислювалися, що звичайна пральна машина може стати найважливішим технічним пристроєм у домі? За два роки повномасштабної війни наше сприйняття дому та побутових речей кардинально змінилося – ми переосмислили не лише безпеку житла, але й функціональність кожного його куточка.
“Ванна кімната сьогодні – це не просто місце для гігієнічних процедур, а стратегічний простір з кількома важливими функціями,” – розповідає Олена Коваленко, психологиня та консультантка з питань облаштування кризового житла. За її словами, українці тепер сприймають свої домівки крізь призму безпеки та автономності, що суттєво вплинуло на планування та використання різних приміщень.
Запас води та безпека
Запас води став життєво необхідним елементом побуту. Згідно з дослідженням Центру соціологічних досліджень Дніпровського національного університету, 78% мешканців міста тримають у ванних кімнатах запаси технічної та питної води. Ванни, раковини, відра та навіть спеціально придбані резервуари використовуються для зберігання води на випадок відключень.
“Після того, як ми три дні сиділи без водопостачання через ракетний удар по інфраструктурі, моя родина переглянула підхід до зберігання води. Тепер у нас завжди є мінімум 60 літрів у різних ємностях, причому вода регулярно оновлюється,” – ділиться досвідом Марина Петренко, жителька Дніпра.
Цікаво, що ванні кімнати часто стають тимчасовими укриттями. Фахівці з цивільного захисту пояснюють, що розташування у внутрішній частині квартири, відсутність вікон та наявність труб роблять ці приміщення відносно безпечнішими під час повітряних тривог, особливо коли немає можливості спуститися в укриття.
Нові критерії житла
Дніпровські ріелтори відзначають нові критерії при виборі житла. “Розташування ванної кімнати у квартирі стало одним із важливих питань, яке обговорюють клієнти при купівлі чи оренді. Люди цікавляться, чи знаходиться ванна подалі від зовнішніх стін і вікон,” – коментує Ігор Савченко, директор агенції нерухомості “Дніпро-Дім”.
За даними Дніпровської міської ради, понад 35% мешканців міста протягом останнього року встановили водонагрівачі. При цьому спостерігається тенденція до купівлі моделей із більшим об’ємом – від 80 літрів. Також зросли продажі автономних джерел світла, які можна використовувати у ванній кімнаті під час відключень електроенергії.
Побутова техніка у нових реаліях
Пральна машина стала майже священним побутовим пристроєм. “У травні минулого року в нас було три дні без електрики і води. Коли все відновили, черга на прання була розписана між сусідами на кілька днів уперед. Після цього багато хто придбав портативні генератори спеціально для підтримки роботи пральних машин,” – розповідає Олександр Тищенко, голова ОСББ одного з житлових комплексів Дніпра.
Адаптація виробників
Виробники сантехніки також адаптуються до нових реалій. Дніпровська компанія “Аква-Стиль”, що спеціалізується на обладнанні для ванних кімнат, представила нову лінійку продукції, орієнтовану на потреби воєнного часу. Директорка компанії Наталя Вишневська пояснює: “Ми розробили спеціальні комплекти, які допомагають людям зробити ванну кімнату більш функціональною в умовах нестабільного водо- та електропостачання. Це і системи збору та фільтрації води, і спеціальні світильники з акумуляторами”.
Зміни в дизайні та архітектурі
Архітектори та дизайнери інтер’єрів також відзначають зміни в запитах клієнтів. “Раніше ванна кімната була простором для релаксу та естетичного задоволення. Зараз на перший план вийшли практичність і функціональність,” – коментує Вікторія Грицай, дизайнерка інтер’єрів з Дніпра. За її словами, клієнти просять продумати місця для зберігання води, встановлення потужніших водонагрівачів та автономного освітлення.
У деяких новобудовах Дніпра забудовники вже пропонують квартири з модифікованими ванними кімнатами, де передбачені спеціальні ніші для зберігання запасів води та місця для встановлення резервного електрообладнання.
Трансформація побутових звичок
Цікаво, що зміни торкнулися навіть косметичних засобів, які використовують українці. Виробники відзначають підвищений попит на сухі шампуні, вологі серветки та інші засоби, що дозволяють підтримувати гігієну без використання води. А косметичні магазини Дніпра розширили асортимент таких товарів.
Психологічні аспекти
Окрім практичних змін, трансформувалося і психологічне сприйняття дому. “Домівка в умовах війни – це не лише фізичний прихисток, але й емоційний якір, місце, де можна відновити сили,” – пояснює психологиня Олена Коваленко. Вона зазначає, що багато клієнтів зізнаються, що тепер цінують буденні речі, такі як можливість прийняти душ чи випрати одяг, набагато більше, ніж раніше.
Волонтери благодійного фонду “Дніпро Допомагає” зауважують, що у списках необхідних речей для переселенців часто фігурують предмети для облаштування ванної кімнати: водонагрівачі, ліхтарики, портативні зарядні пристрої та ємності для води.
Зміни на рівні міста
Зміни у сприйнятті життєвого простору відобразилися й на будівельних нормах. Фахівці Дніпровської міської ради розробляють рекомендації щодо облаштування житлових приміщень з урахуванням безпекових вимог воєнного часу. Ці рекомендації включають і специфікації для ванних кімнат як потенційно безпечніших зон у квартирі.
Представники комунальних служб Дніпра підтверджують, що уважніше ставляться до повідомлень про проблеми з водопостачанням і каналізацією, розуміючи критичну важливість цих систем для населення. “Ми значно скоротили час реагування на аварійні ситуації, особливо ті, що пов’язані з водопостачанням. Зараз це питання національної безпеки,” – коментує Сергій Головко, заступник директора КП “Дніпроводоканал“.
Висновки
Війна змусила переосмислити звичні речі та пристосуватися до нових умов. Ванна кімната з місця релаксу перетворилася на стратегічний об’єкт, який забезпечує автономність та виживання в складних ситуаціях. Ці зміни у побуті українців – яскравий приклад нашої здатності адаптуватися та знаходити нові рішення навіть у найскладніших обставинах.
“Як би дивно це не звучало, але саме такі побутові адаптації показують нашу стійкість та винахідливість як нації,” – підсумовує соціологиня Тамара Ковальчук. “Ми вчимося цінувати базові речі і перетворювати обмеження на нові можливості. Це та сила духу, яка не дозволить зламати наш народ”.
