Затримки поїздів у Львові через російську атаку
Сьогодні зранку вокзал Львова перетворився на справжній мурашник. Сотні пасажирів з валізами снують платформами, вдивляються в табло та нервово перепитують працівників залізниці. “Коли нарешті поїзд на Київ?” – молода дівчина майже кричить у вікно каси, а касирка лише розводить руками. Я вже третю годину на вокзалі, спостерігаю за ситуацією та спілкуюся з людьми.
Причина хаосу – нічна російська атака на енергетичну інфраструктуру, що призвела до масштабних перебоїв з електропостачанням на залізниці. За інформацією Львівської залізниці, затримуються майже всі поїзди далекого сполучення – від 40 хвилин до 3 годин.
Розповіді пасажирів
“Я мав бути в Києві на важливій нараді о 12-й. Тепер розумію, що не встигаю. Уже попередив колег, – розповідає мені Віталій, бізнесмен із Львова. – Але що поробиш, війна. Головне, щоб взагалі поїзди ходили”.
На другій платформі зустрічаю цілу родину з трьома дітьми. Їдуть до Одеси у відпустку, чекають уже понад дві години.
“Діти стомилися, капризують. Запаси печива і соку закінчуються, – зітхає мама Ірина. – Добре, що на вокзалі працює генератор, і ми можемо хоча б посидіти в теплі”.
Офіційна інформація
За офіційними даними Укрзалізниці, які мені вдалося отримати від речника Львівської залізниці Романа Петренка, станом на 11 годину найбільші затримки стосуються рейсів:
– Львів-Київ: 2 години 45 хвилин
– Львів-Одеса: 1 година 55 хвилин
– Львів-Харків: 2 години 20 хвилин
– Львів-Дніпро: 3 години 10 хвилин
“Працюємо над відновленням нормального руху. Зараз поїзди їдуть за тимчасовими схемами з використанням дизель-локомотивів на деяких ділянках. Просимо пасажирів із розумінням поставитися до ситуації”, – пояснює Петренко.
Коментар машиніста
Біля інформаційного табло зустрічаю свого колишнього однокурсника Тараса, який працює машиністом уже сім років. Він погоджується коротко прокоментувати ситуацію.
“Навіть коли немає світла, безпека на першому місці. Ми не можемо просто так їхати в темряві. Є резервні схеми, але їх розгортання потребує часу. Дякуйте Богу, що поїзди взагалі ходять після таких атак”, – говорить він, поспішаючи на робоче місце.
Ситуація на вокзалі
У залі очікування зустрічаю літнє подружжя з Трускавця, яке мало їхати до доньки в Тернопіль.
“Ми вже звикли, – каже пан Михайло. – Торік взимку було ще гірше. Тоді взагалі скасовували рейси, а зараз хоч із затримкою, але їдуть. Ми на вокзалі завбачливо з’явилися на дві години раніше, а тепер ще додатково три чекаємо. Але в нашому віці терпіння вже вистачає на все”, – посміхається він.
Транспортна ситуація в місті
На площі перед вокзалом таксисти швидко зорієнтувалися і підняли ціни. Поїздка до центру міста, яка зазвичай коштує 120-150 гривень, сьогодні обійдеться у 250-300.
“Це ринкова економіка, – відповідає мені таксист Степан, коли я запитую про підвищення. – Попит виріс, а бензин не подешевшав. Ми теж люди і хочемо заробити”.
Варто зазначити, що міський транспорт Львова працює майже у штатному режимі. Тролейбуси замінили автобусами на більшості маршрутів, а трамваї ходять з перебоями.
За словами начальника управління транспорту Львівської міської ради Олега Партики, якого я зміг коротко телефоном, місто готувалося до можливих відключень.
“У нас відпрацьовані алгоритми дій при блекаутах. Головне – забезпечити мобільність громадян. Додаткові автобуси вийшли на маршрути, щоб компенсувати відсутність електротранспорту”, – пояснює він.
Життя міста під час відключень
Повертаючись від вокзалу проспектом Чорновола, помічаю, що більшість кав’ярень працюють завдяки генераторам. Біля однієї з них – довга черга людей, які хочуть зарядити телефони та попити кави в теплі.
Власник закладу “Щира кава” на вулиці Городоцькій Тарас Бойко ділиться зі мною: “Ми ще торік закупили потужні генератори і тепер можемо працювати навіть під час блекаутів. Сьогодні виручка втричі більша за звичайну. Люди йдуть не лише за кавою, а й за теплом, світлом і розетками”.
На інформаційних каналах Львова повідомляють, що енергетики працюють над відновленням електропостачання, але точних термінів не називають. За попередніми оцінками, нормалізація руху поїздів очікується до вечора.
Повертаючись до редакції на Перемозі, думаю про те, як швидко ми, дніпряни, звикли до таких ситуацій. Ще два роки тому затримка поїзда на годину викликала б шквал обурення і скарг. Сьогодні ж люди стоять мовчки, терпляче чекають і навіть підтримують одне одного.
Така наша нова реальність, де терпіння і взаємодопомога стали важливішими за комфорт і точність розкладу. І це, мабуть, найважливіший урок, який ми всі засвоїли за час цієї війни.
