Кожного ранку, коли перевіряю стрічку новин з передової, бачу дві паралельні реальності. Одна – це неймовірний героїзм наших воїнів під Авдіївкою чи Куп’янськом. Друга – це міжнародні переговори, від яких залежить, чи матимуть ці хлопці достатньо зброї, щоб вижити і перемогти. За останній місяць мені довелося спілкуватися з десятками військових, волонтерів та експертів. Усі в один голос кажуть: 2024 рік буде визначальним для обсягів міжнародної військової допомоги.
Минулого тижня я побував на брифінгу в Дніпровській міській раді, де обговорювали саме питання оборонної підтримки. Як зазначив військовий експерт Андрій Ковальчук: “На Україну чекає рік контрастів у військовій допомозі – від рекордних пакетів до затяжних політичних баталій щодо кожного нового траншу”.
США: головний постачальник під знаком виборів
Сполучені Штати залишаються нашим ключовим партнером, але політична ситуація там ускладнюється. 47 мільярдів доларів військової допомоги завмерли у Конгресі через внутрішні політичні суперечки. На проспекті Пушкіна минулого четверга зустрів колегу, який нещодавно повернувся з відрядження у Вашингтон.
“Американці розуміють критичність ситуації, але республіканці вимагають поступок з міграційної політики в обмін на підтримку України”, – поділився він інсайдами з Капітолію.
За останніми даними, якщо пакет таки буде ухвалено, Україна отримає:
- Системи ППО Patriot та NASAMS
- Додаткові HIMARS та боєприпаси до них
- Бронетехніку та артилерійські системи
- Засоби радіоелектронної боротьби
Європейський союз: амбітні плани та бюрократичні перепони
Європейський союз оголосив про наміри надати Україні 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги, частина з якої піде на військові потреби. Чеська ініціатива з закупівлі артилерійських снарядів набирає обертів – вже зібрано кошти на понад 500 тисяч снарядів.
“Дніпро чудово розуміє важливість європейської підтримки, адже наше місто приймає багато гуманітарних вантажів саме з ЄС”, – розповів мені Віталій Жеганський, співробітник департаменту міжнародного співробітництва міськради, коли ми перетнулися біля Центрального мосту.
Минулого місяця відбувся важливий візит високопосадовців ЄС до навчального центру на Дніпропетровщині, де європейські інструктори готують наших військових за стандартами НАТО.
Велика Британія: послідовна підтримка та нові технології
Британія залишається надійним союзником навіть після зміни прем’єр-міністрів. На 2024 рік Лондон анонсував щонайменше 2,5 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги, що перевищує минулорічні показники.
Особливу увагу приділяють протикорабельним ракетам, системам РЕБ та розвідувальному обладнанню. Минулого тижня на військовому аеродромі поблизу Дніпра я спостерігав за розвантаженням британської техніки – враження неймовірне.
“Британська допомога відрізняється високотехнологічними компонентами та чітким розумінням наших потреб”, – поділився командир одного з підрозділів, який нещодавно отримав британське обладнання.
Німеччина: від вагань до лідерства
Трансформація позиції Німеччини щодо військової підтримки України вражає. Якщо на початку повномасштабного вторгнення Берлін обмежувався касками, то тепер став другим найбільшим донором після США.
На 2024 рік Німеччина заклала в бюджет 8 мільярдів євро для України. Системи ППО IRIS-T вже показали високу ефективність у захисті українських міст, зокрема й нашого Дніпра.
“Німецькі системи IRIS-T врятували сотні життів дніпрян під час ракетних атак”, – розповіла мені працівниця ДСНС Олена Прокопенко, коли я збирав матеріал про роботу рятувальників на вулиці Робочій.
Скандинавські країни: менші бюджети, але стратегічна допомога
Фінляндія, Швеція, Норвегія та Данія продовжують надавати високоефективну допомогу, незважаючи на обмежені ресурси порівняно з більшими економіками.
Особливо цінними є шведські бойові машини CV90, норвезькі системи NASAMS та фінські бронетранспортери. За даними Міністерства оборони України, скандинавські країни у 2024 році збільшать обсяги допомоги на 30% порівняно з минулим роком.
Країни Балтії: відсоток ВВП як приклад для інших
Естонія, Латвія та Литва віддають на підтримку України найбільший відсоток свого ВВП серед усіх країн-донорів. Естонія, наприклад, надала допомогу, що складає понад 1,1% її ВВП.
“Балтійські країни розуміють загрозу з перших вуст – вони знають, що будуть наступними, якщо Україна впаде”, – пояснив професор ДНУ ім. Олеся Гончара Віктор Степаненко під час нашої дискусії у кафе “Декаданс” на проспекті Яворницького.
Польща: стратегічний хаб та власне виробництво
Польща не лише слугує логістичним хабом для більшості західної допомоги, але й передає Україні власну техніку та озброєння. Танки PT-91 Twardy, бойові машини піхоти та системи ППО становлять основу польської військової підтримки.
Крім того, польсько-українське співробітництво у військовій промисловості нарощує обороти. Спільні підприємства з виробництва боєприпасів та ремонту техніки вже працюють на повну потужність.
Франція: від артилерії до авіації
Франція анонсувала додаткові поставки САУ CAESAR та танків AMX-10. Крім того, Париж активно допомагає навчати українських пілотів для майбутнього використання західних винищувачів.
“Французькі системи артилерії вирізняються високою точністю та мобільністю”, – розповів мені офіцер ЗСУ Микола, з яким ми перетнулися на вокзалі, коли він приїхав у короткотермінову відпустку до родини у Дніпрі.
Перспективи на 2024 рік: виклики та можливості
Основними викликами у питанні військової допомоги на 2024 рік залишаються:
- Політична ситуація в США перед президентськими виборами
- Втома від війни у деяких європейських країнах
- Економічні проблеми країн-донорів
- Виробничі можливості оборонних підприємств
Водночас, аналітики відзначають і позитивні тенденції:
- Зростання європейського оборонного виробництва
- Довгострокові програми підтримки замість ситуативних рішень
- Поглиблення військово-технічного співробітництва з Україною
- Визнання стратегічної важливості української перемоги для глобальної безпеки
Сидячи в редакції на вулиці Воскресенській, я перечитую свої нотатки і розумію: від обсягів та своєчасності військової допомоги Україні у 2024 році залежить не лише доля нашої країни, але й майбутня архітектура міжнародної безпеки.
А тим часом на проспекті Яворницького дніпряни поспішають у своїх справах, не підозрюючи, що десь у далеких кабінетах Вашингтона, Брюсселя чи Лондона зараз вирішується, чи почують вони завтра сирени повітряної тривоги, і чи матимуть наші захисники достатньо засобів, щоб знищити ворожі ракети та дрони.
