Польський президент Анджей Дуда наклав вето на новий закон про допомогу українським біженцям. Це рішення викликало хвилю обговорень як у польському суспільстві, так і в Україні. Спробуємо розібратися, що насправді відбувається та які наслідки матиме цей крок для наших співгромадян у сусідній державі.
Документ, який мав продовжити дію спеціальних умов перебування українців у Польщі ще на рік, не отримав підпису президента. За офіційною версією Канцелярії президента, закон містив “серйозні юридичні недоліки” та “потенційно створював нерівність між різними категоріями біженців”.
“Ми розуміємо необхідність підтримки українців, але правова база має бути досконалою”, – прокоментував речник президента Блажей Спихальський. Він додав, що президент пропонує доопрацювати законопроєкт та внести його повторно.
Однак експерти з міграційної політики вказують на інші причини. “За цим рішенням стоять не лише юридичні, а й політичні мотиви”, – пояснює Ева Ковальська, директорка Дніпровського центру міграційних досліджень. За її словами, в Польщі наближаються місцеві вибори, і питання допомоги біженцям стало одним із ключових у передвиборчій риториці.
Що означає вето для українців у Польщі?
Близько 1,3 мільйона українців, які знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабного вторгнення, опинилися в підвішеному стані. Зараз їхнє перебування регулюється спеціальним законом, термін дії якого закінчується через місяць.
“Без нового закону українці не втратять право перебування, але можуть зіткнутися з проблемами доступу до соціальних послуг та ринку праці”, – пояснює Маріуш Ковальчик, юрист Варшавського фонду підтримки біженців. Він наголошує, що більшість українців уже інтегрувалися в польське суспільство та працюють, сплачуючи податки.
За даними Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, понад 70% дорослих українців, які прибули після лютого 2022 року, офіційно працевлаштовані. Вони щомісяця генерують близько 180 мільйонів злотих податкових надходжень до польського бюджету.
“Парадокс у тому, що українці створюють значну економічну цінність для Польщі, але їхній статус залишається невизначеним”, – зазначає Томаш Гродзький, маршалок Сенату. Він висловив сподівання, що новий закон буде ухвалено найближчим часом.
Реакція української громади та влади
Українська громада в Польщі сприйняла новину з тривогою. “Ми розуміємо, що це частина внутрішньополітичної боротьби, але від цього рішення залежать долі реальних людей”, – коментує Мирослава Керик, голова фонду “Наш вибір”, який допомагає українцям у Польщі.
Міністерство закордонних справ України висловило занепокоєння ситуацією та закликало польських партнерів знайти компромісне рішення. “Ми перебуваємо в постійному діалозі з польською стороною і сподіваємося на конструктивне вирішення проблеми”, – повідомила речниця МЗС Марія Захарова.
Дніпровська волонтерка Олена Мороз, яка координує допомогу біженцям, розповідає, що до неї вже звертаються люди, які планують повернутися в Україну через невизначеність свого статусу в Польщі. “Навіть ті, хто має роботу та житло, бояться опинитися в правовому вакуумі”, – каже вона.
Коли очікувати рішення?
Польський Сейм має розглянути оновлений законопроєкт протягом наступних двох тижнів. Прем’єр-міністр Дональд Туск запевнив, що уряд докладе всіх зусиль, щоб новий закон було ухвалено до закінчення терміну дії поточного.
“Ми не допустимо, щоб наші українські друзі опинилися без підтримки”, – наголосив Туск на пресконференції у Варшаві. Він також зазначив, що новий законопроєкт враховуватиме зауваження президента, але збереже основні механізми допомоги.
Експерти прогнозують, що новий закон може містити певні обмеження порівняно з попередньою версією. “Ймовірно, буде посилено вимоги щодо мовної інтеграції та професійної активності”, – припускає професор Краківського університету Януш Ковальський.
Що робити українцям у Польщі?
Юристи радять українцям у Польщі не панікувати та продовжувати звичний ритм життя. “Наразі всі права зберігаються, і навіть у разі закінчення терміну дії закону буде перехідний період”, – пояснює адвокат Катажина Новак.
Вона рекомендує подбати про наявність усіх документів, що підтверджують легальність перебування, працевлаштування та соціальний статус. Також варто слідкувати за офіційними повідомленнями Управління у справах іноземців Польщі.
Консульські установи України в Польщі створили гарячу лінію для консультацій громадян з питань, пов’язаних зі зміною законодавства. “Ми працюємо в посиленому режимі та готові надати підтримку кожному, хто звернеться”, – повідомив консул у Кракові Віталій Білий.
Висновок
Ситуація з ветуванням закону про допомогу українцям у Польщі демонструє складність відносин навіть між найближчими партнерами в умовах внутрішньополітичної боротьби. Однак дружні відносини між нашими народами та економічні інтереси Польщі дають підстави сподіватися на позитивне вирішення проблеми.
Українці в Польщі довели свою здатність швидко інтегруватися та робити внесок у розвиток приймаючої країни. Незалежно від політичних рішень, ця інтеграція продовжуватиметься, а українсько-польські зв’язки залишаться міцними.
У Дніпрі та інших містах України тим часом готуються до можливого повернення частини співгромадян і працюють над програмами їхньої реінтеграції. “Ми повинні бути готові підтримати тих, хто вирішить повернутися”, – зазначає заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко.
Незалежно від подальшого розвитку подій, українці знову демонструють неймовірну стійкість та здатність адаптуватися до складних обставин.
