Удари ЗСУ по логістиці РФ у Криму: як б’ють по військових об’єктах
Останні тижні змусили кримчан звикати до нових реалій. Вибухи, які лунають то в Джанкої, то в Чорноморському, то в районі Севастополя – тепер частина повсякденності півострова. Ще шість місяців тому більшість місцевих вважала, що війна їх не торкнеться. Тепер ситуація змінилася кардинально.
Проїжджаючи вчора Сімферопольським районом, помітив незвичну активність військових колон. Техніка перекидається в бік північного Криму. Місцеві у соцмережах діляться, що дорогою на Армянськ рух ледь не паралізований – настільки багато там зосереджено військової техніки.
“Вже третю ніч не сплю нормально”, – розповіла мені Марина з Красноперекопська телефоном. “Кожен гуркіт змушує серце завмирати. Ми ж у зоні прямого ураження знаходимося. Сусіди вже тиждень як виїхали в Краснодарський край”.
Стратегія ЗСУ щодо Криму
За моїми спостереженнями, стратегія ЗСУ щодо Криму стала набагато агресивнішою. І на це є причини. Півострів – ключовий логістичний хаб для забезпечення російських військ на півдні України. Через нього йдуть постачання зброї, боєприпасів, палива та інших ресурсів, необхідних для ведення війни.
За інформацією від джерел у військових колах, лише за останній місяць українські сили завдали понад 15 ударів по стратегічних об’єктах півострова. Найбільш відчутними стали атаки на:
- Склад боєприпасів біля Азовського
- Радіолокаційну станцію в районі мису Тарханкут
- Командний пункт берегової оборони в Чорноморському
- Пункт управління ППО поблизу Євпаторії
Олександр Коваленко, військовий експерт, прокоментував ситуацію: “Удари по кримській інфраструктурі – це не просто демонстрація сили. Це системна робота з підриву логістичного потенціалу ворога. Кожен знищений склад боєприпасів – це сотні снарядів, які не полетять у бік наших позицій”.
Логістичні проблеми окупантів
Особливу увагу привертають удари по Кримському мосту та альтернативним маршрутам постачання. Паромна переправа, яка раніше використовувалася як запасний варіант, тепер працює на межі своїх можливостей. Черги вантажівок розтягуються на кілометри.
Вчора на власні очі бачив, як у порту Керчі розвантажувалися військові контейнери – росіяни намагаються диверсифікувати маршрути постачання, використовуючи морські шляхи. Але й це не гарантує безпеки від ударів українських дронів.
Економічні наслідки
Місцеві підприємці відчувають наслідки цього логістичного колапсу. “Ціни на все підскочили неймовірно”, – скаржиться Віктор, власник невеликого продуктового магазину на Набережній Феодосії. “Постачальники або відмовляються їхати в Крим, або виставляють такі ціни, що працювати стає невигідно”.
Згідно з даними аналітиків, удари по логістичних об’єктах призвели до дефіциту певних видів боєприпасів на передовій. Російським військам доводиться економити артилерійські снаряди, що позначається на інтенсивності обстрілів українських позицій.
Життя в окупованому Криму
Цікаво, що попри всі загрози, курортний сезон у Криму не зупинився повністю. Пляжі Ялти та Алушти все ще приймають відпочивальників, хоча їх стало значно менше. “Ми зробили знижку 50% на номери, але все одно заповненість лише 30%”, – розповідає Людмила, адміністратор одного з готелів Судака.
Особливу тривогу у місцевих викликають потенційні удари по Північно-Кримському каналу. Без цієї артерії водопостачання сільське господарство півострова опиниться під загрозою колапсу. Минулого тижня в Джанкойському районі фермери вже скаржилися на перебої з подачею води для зрошення.
Експертна оцінка
На думку Андрія Клименка, керівника Моніторингової групи “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”, головна мета українських ударів – не лише підірвати військову логістику, а й деокупувати півострів.
“Українські сили поступово створюють умови, за яких утримання Криму для Росії стає все більш обтяжливим – як з військової, так і з економічної точки зору”, – зазначає експерт.
Зміна настроїв місцевого населення
Як місцевий журналіст, який знає півострів не з карти, а з власного досвіду, можу сказати: настрої серед кримчан змінюються. Якщо раніше багато хто був переконаний у непорушності російської присутності, то тепер з’явилася невпевненість. Люди обговорюють можливість виїзду, шукають житло на материковій частині Росії.
Мешканці північних районів Криму – Армянська, Красноперекопська, Джанкоя – опинилися у найскладнішій ситуації. Практично щодня вони чують вибухи з боку лінії фронту та української території.
За моїми спостереженнями, найближчі місяці стануть визначальними для долі півострова. Стратегія України щодо підриву логістичних можливостей окупантів приносить відчутні результати. І кожен новий удар по військових об’єктах наближає день, коли над Кримом знову замайорить український прапор.
