Бронзова мрія: як Таїсія Онофрійчук увійшла в історію української гімнастики
Ще тиждень тому мало хто з пересічних дніпрян чув ім’я Таїсії Онофрійчук. Сьогодні ж про неї говорить усе місто. Наша землячка здобула бронзову медаль на чемпіонаті світу з художньої гімнастики, вписавши своє ім’я в історію українського спорту.
Вчора на змаганнях у Будапешті Таїсія показала неймовірний виступ у вправі з обручем, який приніс їй третє місце та омріяну медаль. Для мене ця новина особлива — я спостерігав за кар’єрою цієї талановитої спортсменки ще з часів, коли вона тренувалася в СДЮШОР №1 на житловому масиві Перемога.
“Таїсія завжди виділялася особливою грацією та працьовитістю, — розповідає Олена Петренко, перша тренерка гімнастки. — Вже в 12 років було видно, що ця дівчинка має щось особливе, що відрізняє майбутніх чемпіонів”.
Сама Таїсія в коментарі для українських журналістів зізналася: “Я досі не можу повірити. Коли побачила оцінки і зрозуміла, що це медаль — розплакалася. Це не просто моя перемога, а перемога всієї України“.
Шлях до успіху
Шлях до п’єдесталу чемпіонату світу був непростим. Щоденні тренування по 6-8 годин, травми, сльози і сумніви. Спортивний клуб “Метеор”, де останні роки тренується Таїсія, став для неї другим домом. Ми з колегами неодноразово бували там на відкритих тренуваннях — атмосфера повної відданості спорту вражає з перших хвилин.
“Під час повномасштабного вторгнення було особливо складно, — розповідає Марина Вікторівна, нинішня тренерка спортсменки. — Тренувалися навіть під час повітряних тривог у підвалі спорткомплексу на проспекті Гагаріна. Іноді доводилося переносити мати просто в коридори, але ми не зупинялися”.
Як справжня дніпрянка, Таїсія показала характер, гідний нашого міста. Дніпро завжди славився своїми спортивними традиціями, але в художній гімнастиці медалі чемпіонатів світу — рідкість надзвичайна.
Вплив на місцеву спортивну спільноту
За даними обласного управління спорту, в Дніпрі зараз працює 5 спеціалізованих шкіл з художньої гімнастики, які відвідують понад 800 дівчаток. Успіх Таїсії напевно надихне багатьох з них продовжувати мріяти про великі перемоги.
“Це неймовірний стимул для наших вихованок, — каже Сергій Ковальчук, директор ДЮСШ №3 в Амур-Нижньодніпровському районі. — Сьогодні на ранкове тренування прийшло вдвічі більше дітей, ніж зазвичай. Усі говорять про Таїсію”.
Особливої уваги заслуговує той факт, що українки змагаються в умовах, далеких від ідеальних. Більшість європейських спортсменок мають значно кращі умови для підготовки, дорогий інвентар та можливість тренуватися без думок про повітряні тривоги.
Реакція родини та міста
Батьки Таїсії, які живуть на житловому масиві Тополя, зізнаються, що не могли спати всю ніч після змагань — телефон розривався від вітань.
“Ми завжди вірили в доньку, — каже Олександр Онофрійчук, батько спортсменки. — Але одна справа вірити, інша — побачити її на п’єдесталі чемпіонату світу. Це непередавані відчуття”.
Міська влада вже анонсувала спеціальну премію для Таїсії та її тренерів. За інформацією з міськради, найближчим часом буде організовано урочисту зустріч спортсменки в аеропорту та прийом у мера.
Значення перемоги в умовах війни
Важливо, що бронзова медаль Таїсії Онофрійчук — не просто спортивне досягнення. В умовах війни кожна міжнародна перемога України — це ще один привід говорити про нашу країну на світовій арені.
“Коли звучить гімн України і піднімається наш прапор — це нагадування всьому світу, що ми є, ми боремося і перемагаємо“, — зазначила Таїсія в інтерв’ю після нагородження.
Особисто для мене, як для журналіста, який виріс у цьому місті, такі історії — найцінніші. Вони показують, що Дніпро попри все залишається містом сильних духом людей, здатних долати будь-які перешкоди.
Тож нехай бронзова медаль Таїсії Онофрійчук стане лише початком нових звершень наших спортсменів на міжнародній арені. А ми, дніпряни, будемо продовжувати підтримувати своїх героїв і пишатися ними.
