Аналіз західних ЗМІ про українську армію
Коли вдруге за 24 години переглядаю аналіз у The New York Times, не можу не помітити, як західні експерти наголошують на “радянських методах” у нашій армії. Для мене, як для людини, що виросла на Перемозі, де кожен другий сусід має родичів у військовій структурі, ці висновки не здаються такими вже далекими від реальності.
Сьогодні на редакційній нараді ми обговорювали саме цю статтю. Зібрав для вас ключові моменти з публікацій західних ЗМІ щодо військової стратегії України.
The New York Times про проблеми командування
Американське видання The New York Times пише про проблеми командування в ЗСУ, які, на їхню думку, гальмують наш спротив. Наголошують на вертикальній структурі управління – коли рішення приймаються “згори” без урахування ситуації на місцях. Навіть досвідчені сержанти не мають того рівня автономії, як у західних арміях.
“Командири бригад чи батальйонів часто чекають наказів замість того, щоб діяти за обставинами,” – цитує видання одного з американських інструкторів, який працював з нашими військовими.
Розумію, про що йдеться. Мій колишній однокласник Сергій, зараз командир взводу під Авдіївкою, якось під час короткої відпустки розповідав схожу історію: “Олексію, у нас інколи доходить до абсурду – чекаємо погодження, коли треба діяти миттєво. А ворог тим часом не чекає“.
Аналіз від The Economist
Британська The Economist також аналізує наші військові структури, відзначаючи, що найбільший виклик – не технічне оснащення, а саме “ментальна трансформація” армії.
“Бюрократія та страх відповідальності за помилки – це те, що найбільше гальмує реформування,” – зазначає журнал.
Пригадую свій репортаж з тренувального центру поблизу Дніпра минулої осені. Полковник, який погодився говорити анонімно, зауважив подібне: “Ми все ще боїмося ініціативи знизу. А це те, чим сильні західні армії”.
Погляд The Washington Post
The Washington Post у своєму матеріалі згадує конкретний приклад – українські офіцери часто надмірно захищають техніку замість того, щоб ефективно використовувати її в операціях. “Втрата танка часто сприймається як особиста невдача командира, що змушує тримати техніку подалі від фронту”.
У Дніпрі це особливо відчутно через близькість до фронту. Розмовляв з механіком-водієм з 93-ї бригади, який перебуває на ротації в нашому місті. За його словами, страх пошкодити західну техніку іноді паралізує прийняття рішень.
Французький погляд від Le Monde
Французька Le Monde наголошує, що українським силам потрібно більше децентралізації та гнучкості. Їхній військовий аналітик зазначає, що “старі радянські підходи до управління можуть бути смертельними в сучасній війні“.
Цікаво, що навіть в академічному середовищі Дніпра ця тема обговорюється. Минулого тижня на конференції в ДНУ ім. Олеся Гончара колишній військовий, а тепер викладач історії, говорив про необхідність реформування військового мислення ще на етапі підготовки офіцерів.
Позиція Politico щодо сержантського корпусу
Американське видання Politico також порушує питання підготовки сержантського корпусу. “У західних арміях саме сержанти є хребтом військової структури, тоді як в Україні їхня роль все ще недооцінена,” – йдеться у статті.
Позитивні зміни та трансформація
Проте варто зазначити і позитивні зміни. Ті ж західні експерти визнають, що за останні два роки ЗСУ пройшли вражаючий шлях трансформації. Наші війська швидко адаптуються та навчаються, особливо на тактичному рівні.
Мій сусід Андрій, який повернувся з передової минулого місяця, розповідав, як змінилися підходи в його підрозділі за рік: “Спочатку все було дуже забюрократизовано, але поступово ми почали більше довіряти молодшим командирам“.
Західні медіа також відзначають стрімкий розвиток дронової війни, де українські підрозділи демонструють інноваційність та гнучкість, яких не вистачає в інших сферах.
Як журналіст, що висвітлює військову тематику в Дніпрі, не можу не погодитися з тим, що зміни відбуваються, але повільніше, ніж хотілося б. Бачу це в розмовах з військовими, які проходять реабілітацію в наших шпиталях на Перемозі та в центрі міста.
Реформування військового мислення – процес складний і тривалий. Але з кожним днем війни наші захисники доводять, що здатні адаптуватися та перемагати, навіть попри існуючі системні виклики.
