Україна і Литва посилюють співпрацю у сфері оборонної промисловості — що це дасть нашим військовим
Вчора ввечері стало відомо про важливу для нашої оборонки новину — Україна та Литва розширюють співпрацю у виробництві зброї. Як повідомила прес-служба Міністерства стратегічних галузей промисловості, українські та литовські компанії домовилися про спільне виробництво озброєння. Чому ця новина заслуговує на увагу і як це вплине на обороноздатність нашої країни?
За останні два роки війни я спостерігаю, як наші міжнародні партнерства стають все більш практичними. Литва була серед перших країн, які відгукнулися на потреби України у протидії російській агресії. Тепер цей союз виходить на новий рівень — від постачання готової продукції до спільного виробництва.
“Завдяки цій співпраці ми не лише отримуємо нові технології, але й розширюємо виробничі можливості нашої оборонної промисловості“, — прокоментував ситуацію мені в телефонній розмові Сергій Бойко, експерт з оборонних питань, з яким ми знайомі ще з університетських часів.
Ключові проєкти співпраці
Як я дізнався від джерел у Міністерстві оборони, спочатку йдеться про кілька ключових проєктів. Перший — це виробництво боєприпасів, другий — системи протидії ворожим дронам, третій — ремонт і модернізація бронетехніки. Для Дніпра, де розташовані важливі оборонні підприємства, ця співпраця може означати нові робочі місця та технологічний розвиток.
Минулого тижня я побував на “Південмаші”, де вже помітні зміни в організації виробництва — цех, який раніше стояв напівпорожнім, тепер працює у дві зміни. Схоже, що угода з литовцями може додати роботи й іншим підприємствам міста.
Литовський внесок у цю співпрацю не обмежується лише технологіями. За словами заступника міністра оборони Литви Вітаутаса Умбрасаса, його країна готова ділитися досвідом стандартизації за вимогами НАТО, що дозволить українській продукції в майбутньому виходити на європейські ринки.
Конкретні результати угоди
Важливо відзначити, що підписана угода — не просто декларація про наміри. Вже наступного місяця на підприємстві “Арсенал” у Києві розпочнеться спільне виробництво оптичних прицілів за литовськими технологіями. А у Дніпрі на базі ДП “ВО ПМЗ” планується розгорнути лінію з виробництва компонентів для протидронових систем.
“Наші військові гостро потребують надійних засобів боротьби з дронами, особливо на передовій. Щодня отримую повідомлення від бойових товаришів з Авдіївського напрямку про те, як багато залежить від таких систем”, — розповів мені вчора Максим Петренко, офіцер ЗСУ, який зараз перебуває у Дніпрі на ротації.
Під час нещодавнього візиту на позиції поблизу Вугледара я на власні очі бачив, наскільки важливим є якісне обладнання. Бійці буквально молилися на кілька литовських тепловізорів, які допомагали їм виявляти ворожі групи вночі.
Економічний вплив на Дніпро
Економічний аспект цієї співпраці також не можна недооцінювати. За даними Дніпропетровської торгово-промислової палати, оборонні замовлення дозволяють завантажити виробничі потужності багатьох підприємств міста, створюючи стабільну зайнятість в умовах економічних складнощів.
“Для Дніпра це особливо важливо, адже місто завжди було промисловим центром. Зараз близько 23% працездатного населення міста так чи інакше пов’язані з оборонною промисловістю“, — повідомив мені Олександр Кравченко, аналітик місцевого центру зайнятості.
Литовський досвід та міжнародна співпраця
Литовський досвід у сфері безпекової політики є особливо цінним, оскільки ця країна вже багато років протистоїть російському впливу та успішно інтегрувалась у європейські та натовські структури. Підписання цієї угоди є також сигналом для інших партнерів України — співпрацю можна розвивати не лише через постачання готових озброєнь, але й через спільне виробництво.
“Це модель, яку ми хотіли б бачити з усіма нашими партнерами“, — заявив міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін під час підписання документів у Вільнюсі.
Реакція місцевих жителів
Цікаво, що на вулицях Дніпра новина про українсько-литовську співпрацю викликала позитивні відгуки. Коли я розпитував перехожих біля ТРЦ “Мост-Сіті”, більшість висловлювала сподівання, що це принесе не лише військові, але й економічні вигоди для міста.
“Якщо на ‘Південмаші’ збільшиться виробництво, моєму чоловікові, можливо, підвищать зарплату”, — поділилась зі мною Олена Васильченко, яку я зустрів на проспекті Дмитра Яворницького.
Таким чином, українсько-литовська співпраця у сфері оборонної промисловості — це важливий крок у посиленні нашої обороноздатності, який матиме позитивний вплив як на фронтові потреби, так і на економіку міст із розвиненою промисловістю, зокрема, Дніпра. Чи стане це початком більш масштабної інтеграції України в європейський оборонно-промисловий комплекс — покаже час, але перші кроки вже зроблено.
