Повернення українських дітей з Росії: ще троє та молодий хлопець повернуті додому
Сьогодні нам вдалося повернути додому ще трьох українських дітей та молодого хлопця, яких незаконно утримували на території Росії. Ця новина – невеликий, але надзвичайно важливий крок у вирішенні масштабної проблеми викрадення наших дітей окупантами.
За офіційними даними Національного інформаційного бюро, з початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали та депортували понад 19,5 тисяч українських дітей. Повернути додому вдалося лише 388. Це менше двох відсотків від загальної кількості.
“Кожна історія повернення – це результат титанічних зусиль багатьох людей, організацій і держав. За кожною цифрою стоять конкретні долі та зламані життя”, – коментує Дар’я Герасимчук, уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації.
Складнощі процесу повернення
Процес повернення дітей надзвичайно складний і багаторівневий. Міжнародні організації, зокрема ЮНІСЕФ та Міжнародний комітет Червоного Хреста, активно долучаються до цієї роботи, однак стикаються з постійними перешкодами з боку російської влади.
Дніпропетровська область, на жаль, входить до лідерів за кількістю викрадених дітей через близькість до лінії фронту. Особливо страждають населені пункти, що знаходяться на прикордонних територіях. Місцева влада створила спеціальну робочу групу, яка займається пошуком та ідентифікацією викрадених дітей.
“Наша редакція особисто спілкувалася з родинами, які чекають на повернення своїх дітей. Їхній біль неможливо передати словами. Вони живуть у постійному стані невизначеності, не знаючи, в яких умовах перебувають їхні діти та чи зможуть колись їх знову обійняти”, – розповідає Сергій Коваленко, координатор волонтерської групи “Повернення” у Дніпрі.
Правові аспекти проблеми
За інформацією Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, процес повернення ускладнюється тим, що росіяни змінюють особисті дані дітей, видають їм російські документи та розміщують у прийомних сім’ях чи інтернатах. Дітей старшого віку нерідко примушують до отримання російського громадянства.
Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, пояснює: “Росія систематично порушує міжнародне гуманітарне право, зокрема Женевську конвенцію 1949 року та Конвенцію ООН про права дитини. Депортація дітей – це не просто воєнний злочин, а елемент політики, спрямованої на знищення української ідентичності”.
Міжнародна підтримка
Важливу роль у поверненні дітей відіграють міжнародні посередники. Катарська дипломатична місія неодноразово допомагала у переговорах щодо повернення українських дітей. Цього разу також не обійшлося без їхньої участі.
Реабілітація після повернення
Повернуті діти потребують психологічної реабілітації та адаптації. В Дніпрі створено спеціальний реабілітаційний центр, де з дітьми працюють психологи, соціальні працівники та педагоги. “Після повернення з росії дітям потрібен час, щоб адаптуватися до мирного життя. Багато з них пережили травматичний досвід, який потребує професійної допомоги”, – говорить Олена Матвієнко, психологиня центру.
Міжнародні правові механізми
Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за воєнний злочин незаконної депортації українських дітей. Це стало важливим сигналом для світової спільноти про серйозність проблеми.
Громадські організації закликають міжнародну спільноту посилити тиск на Росію. “Санкції мають бути посилені, а російські чиновники, причетні до викрадення дітей, повинні нести персональну відповідальність”, – наголошує Микола Кулеба, засновник організації “Save Ukraine”.
Документування злочинів
Надзвичайно важливу роль відіграє документування злочинів. Наша редакція співпрацює з правозахисними організаціями, збираючи свідчення родичів викрадених дітей та тих, хто вже повернувся. Ці матеріали передаються до правоохоронних органів та міжнародних інституцій.
“Кожне свідчення, кожна задокументована історія – це ще один цвях у труну російської пропаганди, яка намагається представити викрадення дітей як ‘евакуацію’ чи ‘порятунок'”, – зазначає Олексій Мацука, журналіст-розслідувач.
Особиста позиція
Особисто я, як людина, яка понад 12 років працює в медіа, бачу, наскільки важливо не допустити, щоб ця тема зникла з інформаційного простору. Незважаючи на втому від війни, ми не маємо права забувати про тисячі українських дітей, які чекають на повернення додому.
Для родин, чиї діти все ще перебувають у Росії, кожна історія успішного повернення дає надію. Влада запевняє, що робота з повернення дітей триватиме, доки останню дитину не буде повернуто в Україну.
