Обмеження реєстрів нерухомості Україна: Рада схвалила нові правила
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, що суттєво обмежує доступ до реєстрів нерухомого майна. Рішення підтримали 259 народних депутатів. Такий крок викликав неоднозначну реакцію в експертному середовищі та громадському секторі Дніпра.
Основні положення законопроєкту
Законопроєкт передбачає суттєве звуження кола осіб, які матимуть доступ до інформації про нерухоме майно. Відтепер отримати відомості з реєстру зможуть лише власники нерухомості, їхні довірені особи, нотаріуси та обмежене коло державних службовців. Для решти громадян ця інформація стане недоступною.
“Ми спостерігаємо небезпечний тренд – під гаслами захисту приватності влада обмежує інструменти контролю за чиновниками”, – коментує Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України.
Реакція громадськості Дніпра
У Дніпрі громадські активісти вже зібралися на обговорення наслідків ухвалення закону. За словами Олени Гарагуц, керівниці ГО “Дніпровський центр прозорості”, закриття реєстрів унеможливить роботу антикорупційних розслідувачів та дослідників.
“Наша організація минулого року провела дослідження декларацій місцевих депутатів, порівнюючи задекларовані об’єкти з даними реєстрів. Результати були невтішними – близько 30% народних обранців Дніпропетровщини приховували частину майна. Тепер подібні розслідування стануть неможливими”, – пояснює Гарагуц.
Аргументи прихильників та критиків
Автори законопроєкту стверджують, що закриття реєстрів необхідне для захисту персональних даних громадян. Особливо в умовах війни, коли інформація про майно може бути використана зловмисниками.
Проте дніпровські експерти з кібербезпеки мають іншу думку. “Якщо йдеться про безпеку даних, то варто диференціювати доступ, а не закривати реєстри повністю”, – вважає Максим Петренко, фахівець з кібербезпеки IT-компанії “Дніпро Діджитал”.
За його словами, достатньо було б запровадити механізм анонімізації даних, зберігаючи можливість перевірки інформації про публічних осіб.
Думка юридичної спільноти
Дніпровська юридична спільнота також розділилася в оцінках. Віталій Жеребцов, адвокат і голова комітету з нерухомості Асоціації правників Дніпропетровської області, зазначає: “З одного боку, закон захищає власників від шахраїв та рейдерів. З іншого – ускладнює перевірку історії об’єктів при купівлі-продажу, що підвищує ризики для добросовісних набувачів”.
Вплив на журналістські розслідування
За підрахунками експертів Інституту розвитку регіональної преси, за останні три роки українські журналісти опублікували понад 4000 розслідувань, що базувалися на аналізі відкритих даних з реєстрів, включно з реєстром нерухомості.
“Реформа відкритості даних 2014-2015 років була однією з найуспішніших антикорупційних реформ в Україні. Тепер ми бачимо спроби її нівелювати”, – коментує Людмила Панкратова, експертка з питань доступу до інформації.
Позиція міської влади
Міська влада Дніпра офіційно не коментувала ухвалення закону. Однак у кулуарах міської ради говорять про полегшення – тепер буде важче відслідковувати сумнівні операції з комунальним майном та землею.
Наслідки для пересічних громадян
Ускладнення процесу купівлі нерухомості
Що ж означатиме закриття реєстрів для пересічних дніпрян? По-перше, ускладниться процес купівлі-продажу нерухомості. Покупцям доведеться більше довіряти продавцям та ріелторам, не маючи можливості самостійно перевірити юридичну чистоту об’єкта.
Обмеження громадського контролю
По-друге, зникне можливість самостійно моніторити зміни у власності на прибудинкових територіях, що особливо актуально для ОСББ та активних мешканців, які борються із незаконними забудовами.
“Минулого року наше ОСББ завдяки відкритим даним реєстру зупинило спробу відчуження частини прибудинкової території. Тепер такі механізми самозахисту громад будуть обмежені”, – розповідає Наталія Ковалевська, голова ОСББ “Лівобережний-14” у Дніпрі.
Плани протидії закону
Громадські організації Дніпра вже оголосили про плани звернутися до Президента із закликом ветувати закон. Також готується колективне звернення до Конституційного Суду щодо відповідності закону принципам відкритості інформації.
“Під час війни важливо зберігати демократичні принципи та можливості для громадського контролю. Саме відкритість та прозорість є запорукою перемоги України як демократичної європейської держави”, – підсумовує Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна.
Залишається сподіватися, що голос громадськості буде почутий, а баланс між приватністю та суспільним інтересом — знайдений. Наразі ж ухвалення закону свідчить про тривожну тенденцію до згортання прозорості в країні, яка декларує європейський курс розвитку.
