Цифрова трансформація сучасного поля бою – це реальність, з якою Україна стикнулася від першого дня повномасштабного вторгнення. Безпілотники стали не просто технологічною новинкою, а й критичним елементом обороноздатності. Про те, як формується українська армія дронів, ми поговорили з Любою Шипович, координаторкою волонтерської ініціативи «Дрони для фронту».
«Коли почалася повномасштабна війна, ми всі шукали способи допомогти. Хтось пішов до військкомату, хтось – плести сітки. Я з колегами побачила, що є величезний запит на дрони, і вирішили діяти», – розповідає Люба, зустрівши мене в офісі організації у центрі Дніпра.
За її словами, спочатку ініціатива працювала з комерційними дронами, які можна було придбати в магазинах. Проте з часом стало зрозуміло, що потрібні більш спеціалізовані рішення.
«Ми почали з DJI Mavic, звичайних квадрокоптерів. Але вже восени 2022-го стало зрозуміло, що ворог адаптується, глушить сигнал, і потрібні більш стійкі до перешкод моделі», – пояснює волонтерка.
Показовою є статистика – за даними Міністерства цифрової трансформації, станом на серпень 2023 року Україна використовує понад 50 тисяч дронів різних типів. Це в десятки разів більше, ніж було на початку вторгнення.
Від іграшок до бойових систем
«Тепер ми маємо цілу екосистему – від компактних розвідувальних дронів до FPV-камікадзе та середніх БПЛА українського виробництва», – розповідає Люба, показуючи на робочому столі кілька моделей.
Особливу увагу приділяють FPV-дронам (First Person View), які керуються з окулярів віртуальної реальності. Такі апарати можуть нести корисне навантаження до кілограма та коштують від 20 до 50 тисяч гривень.
«Це змінило тактику. Раніше один снаряд для артилерії коштував тисячі доларів. Зараз за ті ж гроші можна придбати десятки дронів, які точніше вражають цілі», – пояснює координаторка.
За інформацією аналітичного центру «Українська призма», бойові безпілотники допомогли знищити сотні одиниць ворожої техніки, заощадивши мільйони доларів на дорогих ракетних системах.
Виклики та рішення
Проте шлях до створення ефективної армії дронів не був простим. Волонтери стикнулися з численними викликами – від логістичних проблем до нестачі кваліфікованих операторів.
«Спочатку нам бракувало всього – від запчастин до знань. Але зараз ситуація кардинально змінилася», – розповідає Люба.
За її словами, в Україні з’явилися десятки шкіл операторів дронів. Одна з таких працює у Дніпрі, на базі колишнього IT-хабу. Щомісяця вона випускає близько 50 фахівців, які одразу їдуть на фронт.
«Мене вражає, як швидко люди адаптуються. Серед наших операторів є колишні водії, вчителі, будівельники. Після навчання вони керують складними системами не гірше за професіоналів», – ділиться спостереженнями співрозмовниця.
Ще один виклик – виробництво. За даними Державної служби статистики, кількість підприємств, що випускають компоненти для дронів, зросла втричі порівняно з довоєнним періодом.
«У Дніпрі ми маємо потужний інженерний потенціал. Люди, які раніше розробляли ракети або працювали в IT, тепер створюють безпілотники. Це справді технологічна революція», – зазначає Люба.
Від ентузіастів до індустрії
Важливу роль у становленні української армії дронів зіграли волонтерські ініціативи. Проте з часом процес став більш структурованим.
«Ми почали як група ентузіастів з трьох людей. Зараз у нас команда з 30 осіб, партнерські відносини з виробниками та регулярна співпраця з військовими», – розповідає Люба.
За її словами, дуже допомогла державна програма «Армія дронів», запущена Міністерством цифрової трансформації. Завдяки їй через систему Prozzoro було закуплено тисячі безпілотників на мільйони гривень.
«Це саме той випадок, коли держава і громадянське суспільство ефективно співпрацюють. Ми вказуємо на потреби, вони швидко реагують», – пояснює координаторка.
Попри досягнення, Люба Шипович наголошує, що роботи попереду ще багато. Необхідно розвивати власне виробництво критичних компонентів, удосконалювати системи протидії ворожим засобам радіоелектронної боротьби.
«Ми вже пройшли шлях від аматорського використання дронів до створення цілої галузі. Але технології не стоять на місці, і нам потрібно постійно вдосконалюватися», – підсумовує вона.
Досвід для світу
Український досвід використання безпілотників вже вивчають військові експерти з багатьох країн. За даними Інституту вивчення війни (ISW), наші інновації в цій сфері змінюють уявлення про сучасні бойові дії.
«До нас приїжджають фахівці з різних країн. Вони визнають, що Україна стала своєрідною лабораторією бойового застосування дронів», – розповідає Люба.
Особливо цінним є досвід інтеграції безпілотників у загальну систему управління військами, взаємодії з артилерією та піхотою.
«Те, що ми робимо зараз, стане основою військових доктрин багатьох країн у майбутньому. І це не просто слова – це визнають і наші партнери», – зазначає співрозмовниця.
Наприкінці інтерв’ю Люба показує мені повідомлення від командира одного з підрозділів, якому вони нещодавно передали партію дронів. Він пише, що завдяки цим машинам вдалося зберегти життя десятків бійців.
«Ось заради чого ми працюємо. Кожен дрон – це збережені життя наших захисників. І доки є така потреба, ми продовжуватимемо», – підсумовує Люба Шипович.
Українська армія дронів продовжує зростати, змінюючи не лише хід війни, а й майбутнє військових технологій у світі.
