Громадські організації закликають зберегти фінансування Суспільного мовника
У зверненні до влади більше 50 громадських організацій та медіаекспертів наголосили на критичній важливості збереження достатнього фінансування Суспільного мовника. Це питання загострилося після проєкту бюджету на 2026 рік, де передбачено скорочення коштів для НСТУ.
Ініціатори звернення підкреслюють, що в умовах війни незалежний мовник з повноцінним фінансуванням – це питання національної безпеки. За останні роки Суспільне сформувало надійну інформаційну платформу, що забезпечує українців перевіреним контентом у кризові моменти.
“Суспільний мовник став опорою інформаційної стійкості України. Зменшення його фінансування зараз – це удар по нашій спроможності протистояти російській пропаганді”, – зазначає Вікторія Сюмар, голова ГО “Інформаційна безпека”.
Фінансування та довіра аудиторії
Аналіз показує, що навіть при нинішньому фінансуванні Суспільне отримує лише близько 0,2% державного бюджету. Це значно нижче за європейські стандарти, де подібні мовники фінансуються на рівні 0,3-0,4% національних бюджетів.
Українська редакція Суспільного працює в надзвичайно складних умовах – від безпосередніх обстрілів студій до кібератак. При цьому телеканали та радіостанції мовника зберігають високі показники довіри. За даними дослідження КМІС, довіра до Суспільного становить 72%, що перевищує показники багатьох комерційних медіа.
“Дніпровська філія Суспільного стала для нашого регіону неоціненним джерелом актуальної інформації. Особливо важливою була її робота під час блекаутів, коли тільки радіо залишалося доступним для багатьох людей”, – ділюся власним спостереженням як медіаменеджерка з Дніпра.
Ризики скорочення фінансування
Представники Суспільного наголошують, що скорочення фінансування призведе до згортання частини регіональних редакцій та зменшення обсягу оригінального контенту. Це особливо небезпечно для прикордонних територій, де російськомовний контент із сусідніх країн створює додаткові ризики.
Окремо експерти відзначають важливість міжнародного мовлення Суспільного. Канал UA|TV став ключовим інструментом донесення української позиції для закордонної аудиторії. Його обмеження суттєво послабить позиції України в міжнародному інформаційному просторі.
“Ми бачимо, як через міжнародні платформи Суспільного наша країна може говорити власним голосом. Це особливо важливо, коли росія витрачає мільярди на свою пропаганду”, – підкреслює Андрій Кулаков, програмний директор ГО “Інтерньюз-Україна”.
Пропозиції щодо моделі фінансування
Громадські організації пропонують не лише зберегти, але й оптимізувати модель фінансування Суспільного. Зокрема, розглядається можливість запровадження абонентської плати, як це працює в багатьох європейських країнах. Однак в умовах війни такі зміни потребують ретельної підготовки.
Аналіз європейського досвіду показує, що сильні суспільні мовники стають гарантами демократії та незалежної журналістики. У Великій Британії, Німеччині, Польщі такі медіа мають стабільне фінансування і слугують еталоном якісного контенту.
Стратегічне значення Суспільного мовника
Ініціатори звернення наголошують, що питання фінансування Суспільного – це не просто бюджетна стаття, а стратегічний вибір на користь інформаційної незалежності України. Вони закликають урядові структури переглянути плани щодо скорочення коштів і забезпечити прозорий діалог з медіаспільнотою.
“За роки повномасштабної війни Суспільне довело свою здатність бути ефективним навіть при обмежених ресурсах. Але є межа оптимізації, за якою починається руйнування”, – зауважує Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.
Важливо зазначити, що підтримка Суспільного мовника – це також міжнародне зобов’язання України в рамках європейської інтеграції. Існування незалежного суспільного мовлення є одним із критеріїв оцінки медіапростору країн, що прагнуть членства в ЄС.
Найближчими днями представники громадських організацій планують зустрічі з профільним комітетом Верховної Ради та Міністерством фінансів для детального обговорення ситуації. Вони підготували аналітичний документ, що демонструє економічну та соціальну ефективність інвестицій у Суспільне мовлення.
“У світі, де інформаційні війни не менш важливі за фізичні, незалежний мовник – це стратегічний актив країни. Його необхідно зберегти і розвивати”, – підсумовують автори звернення.
