Чому інвестиції в Україну 2024 потребують більшого, ніж політична підтримка
Минулого тижня побував на інвестиційному форумі в центрі Дніпра. Не буду приховувати – скептично ставився до заходу. Як журналіст, я звик до гучних заяв та обіцянок, які рідко перетворюються на реальні проєкти. Але цього разу відчувалася інша атмосфера.
“Інвестор сьогодні – це не просто людина з грошима. Це партнер, який вірить у нас навіть під час війни,” – сказав мені Андрій Петренко, власник мережі кав’ярень на Перемозі, який шукав фінансування для розширення бізнесу.
Спостерігаючи за учасниками, я помітив цікаву деталь: більшість інвесторів цікавилися не лише цифрами та бізнес-планами, а й тим, як підприємці адаптувалися до роботи в умовах воєнного стану. І це логічно. Коли твій бізнес працює, незважаючи на повітряні тривоги та перебої з електроенергією, це говорить про твою стійкість більше, ніж будь-які презентації.
За даними Дніпровської міської ради, у першому кварталі 2024 року обсяг залучених інвестицій у місто зріс на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Не вражаюче, але все ж прогрес.
“Найбільша проблема – це не знайти гроші, а забезпечити безпеку їх використання,” – пояснює Оксана Литвиненко з Дніпропетровської торгово-промислової палати. “Інвестор повинен бачити, що його кошти захищені не лише юридично, а й фізично.”
Пам’ятаю, як у студентські роки на парах з економіки нам розповідали про інвестиційний клімат як абстрактне поняття. Сьогодні ж, спілкуючись з підприємцями з різних районів Дніпра, розумію, що це щось дуже конкретне і відчутне.
Локальні історії успіху
Минулого місяця в приміщенні колишнього заводу на Чечелівці відкрився новий коворкінг-простір. Молодий підприємець Максим Зінченко переобладнав занедбану радянську будівлю на сучасний офісний центр. Його історія – приклад того, як локальна ініціатива може змінити обличчя цілого мікрорайону.
“Я вклав власні заощадження та залучив інвестиції від трьох партнерів. Найскладніше було переконати їх, що Чечелівка – це перспективний район,” – розповідає Максим. “Але тепер у нас вже 80% заповненості, переважно IT-спеціалісти.”
Дніпровський національний університет також долучається до формування інвестиційного середовища. Нещодавно на факультеті економіки запустили програму “Бізнес під час війни”, де студенти розробляють проєкти для залучення інвестицій у відновлення міської інфраструктури.
Як зазначає професор Валентина Дорошенко: “Наші студенти живуть у цьому місті. Вони краще за будь-кого розуміють його потреби та можливості.”
Сектори для інвестицій
За інформацією від Дніпропетровської обласної військової адміністрації, найбільш привабливими секторами для інвестицій залишаються агропромисловий комплекс, логістика та IT. Але з’явилися й нові напрямки – виробництво будматеріалів для відновлення та оборонна промисловість.
Виїхавши на Лівий берег минулого тижня, я побачив, як працює невелике підприємство з виготовлення композитних матеріалів. Раніше вони постачали продукцію для меблевої промисловості, а тепер переорієнтувалися на потреби оборонного сектору.
“Ми залучили кредит та інвестиції, щоб оновити обладнання,” – розповідає директор Віталій Корж. “У нас працює 35 осіб, більшість – місцеві мешканці.”
Проте не всі історії такі оптимістичні. На Тополі зустрів підприємця Сергія, який закрив свій магазин будматеріалів через неможливість конкурувати з великими мережами.
“Інвестори йдуть туди, де швидкий прибуток і мінімальні ризики. А малий бізнес у спальних районах – це завжди ризик,” – каже він з гіркотою.
Ця історія нагадала мені, що інвестиційний клімат – це не лише про великі проєкти та мільйонні вливання. Це й про підтримку малого бізнесу, який формує обличчя районів та забезпечує робочі місця для місцевих жителів.
Спортивна інфраструктура та безпека
Спортивна інфраструктура також потребує інвестицій. На стадіоні “Дніпро-Арена” минулого місяця презентували проєкт модернізації, який передбачає створення додаткових тренувальних майданчиків.
“Це не просто про футбол. Це про те, щоб діти з різних районів міста мали де займатися спортом,” – зазначив представник ФК “Дніпро-1” Олександр Ковальчук.
Повертаючись до теми безпеки, варто зазначити, що інвестори сьогодні звертають увагу не лише на фінансові показники, а й на безпекову інфраструктуру. Наявність укриттів, резервних джерел енергії, планів евакуації – все це стало частиною інвестиційної привабливості.
“Ми встановили генератори та обладнали підвальне приміщення під укриття,” – розповідає власниця пекарні на проспекті Гагаріна Наталія Шевченко. “Це коштувало додаткових грошей, але тепер клієнти знають, що навіть під час тривоги можуть отримати свіжий хліб.”
Висновки
Інвестиції в Україну 2024 року – це щось більше, ніж просто вкладення коштів. Це віра в майбутнє країни, яка бореться за своє існування. І Дніпро, як промисловий та інтелектуальний центр, має всі шанси стати прикладом того, як залучати і ефективно використовувати ці інвестиції.
Як журналіст, який виріс у цьому місті, я бачу, як воно змінюється навіть під час війни. І ці зміни неможливі без тих, хто готовий інвестувати не лише гроші, а й довіру в наше спільне майбутнє.
