Учора випадково почув розмову двох підприємців біля кав’ярні на проспекті Дмитра Яворницького. Один розповідав іншому про якісь нові вимоги від партнерів з Європи. Згадував про звіти, про викиди, про те, що без цього не дадуть кредит. Другий тільки розводив руками. ТемаESG-принципів стала реальністю для дніпровського бізнесу, і це вже не просто модний тренд.
Минулого тижня переглянув цікаву розмову головної редакторки Vector Юлії Ткач із Тетяною Сахарук. Вона керує Глобальним договором ООН в Україні. Говорили про те, як наші компанії впроваджують нові стандарти роботи. Виявляється, навіть під час війни бізнес думає про майбутнє. І це майбутнє називається трьома літерами: ESG.
Що таке ESG і чому це важливо
Тетяна Сахарук пояснила просто: це Environmental, Social і Governance. Довкілля, соціальна відповідальність та управління. Вона назвала це “гігієною бізнесу”. Якщо компанія хоче працювати довго, їй потрібно включати ці складові у свою стратегію. Інакше просто не вижити на ринку.
Дослідження показало цікаву цифру. Близько шістдесяти відсотків наших підприємців уже зіткнулися з принципами управління. Чому? Банки й інвестори питають про це перше. Без цього не отримаєш гроші на розвиток. Реальність жорстка, але така вона є сьогодні.
Розмовляв із власником невеликого виробництва на Чечелівці. Каже, хотів кредит взяти на нове обладнання. Банк дав йому опитувальник на п’ятнадцять сторінок. Половина питань про енергоефективність, викиди, умови праці. Чоловік спершу здивувався, потім почав розбиратися. Зрозумів, що світ змінився.
Виклики впровадження ESG
Потреба в спеціалістах
Багато керівників думають, що достатньо просто захотіти змін. Тетяна Сахарук розвінчала цей міф. Прагнення керівника важливе, але цього мало. Потрібна команда спеціалістів. Люди, які розуміють, як рахувати викиди парникових газів. Як формувати звітність. Як інтегрувати нові принципи у щоденну роботу.
Згадав директора торгової мережі, яка працює на Перемозі та Тополі. Він розповідав, що найбільша проблема — знайти фахівця. Хто може порахувати викиди від твоїх вантажівок? Хто знає нові європейські стандарти? Таких спеціалістів у Дніпрі одиниці. І всі вони нарозхват.
З чого почати
Аудитори радять почати з простого. Провести аудит власної діяльності. Зрозуміти, де ти зараз перебуваєш. Це може зайняти навіть рік. З’ясувати, що працює, а що ні. Потім вже робити детальну мапу. І тільки після цього планувати зміни.
У Дніпрі є кілька компаній, які пройшли цей шлях. Один IT-офіс на Набережній почав із простого. Порахували, скільки електрики споживають. Подивилися, звідки беруть папір для офісу. Перевірили, як утилізують сміття. Виявилося, можна багато чого покращити без величезних витрат.
Кліматичний акселератор в Україні
Україна приєдналася до кліматичного акселератора у дві тисячі двадцять другому році. Саме на початку повномасштабної війни. Організатори думали, що ніхто не прийде. Бізнес виживав, думав про безпеку працівників. Але сталося несподіване. Компанії сказали, що програма допомагає їм заземлитися. Сфокусуватися на цілях.
Перший набір зібрав дванадцять організацій. Зараз у програмі беруть участь і великі компанії, і малий бізнес. Приблизно порівну. Черговий набір триває до тридцятого квітня. Можливо, хтось із дніпровських підприємців теж подумає про участь.
Чому навчає програма
Програма вчить конкретним речам. Як визначити викиди вуглекислого газу. Що таке Scope один, два і три. Які джерела енергії використовує компанія. Як працює ланцюг постачальників. Як постачальники скорочують свої викиди. Лекції від міжнародних експертів. Зустрічі в Україні для обміну досвідом.
Знайомий логіст із Амур-Нижньодніпровського району розповідав про цікавий ефект. Його компанія почала рахувати викиди від вантажівок. Виявилося, один із постачальників використовує старі дизельні авто. Їхні викиди значно вищі за норму. Компанія змінила постачальника. І зекономила гроші на паливі.
Показником успіху програми стало те, що компанії повертаються. Запускають п’яту хвилю акселератора. Ті самі компанії щороку відправляють нових людей. Одна компанія відправила вісім працівників. Хоча сертифікати отримали тільки двоє. Людям потрібні знання, а не папірці.
Фінансування та інвестиції
ЄБРР прямо говорить про свої вимоги. Без ESG-підходу компанія не отримає фінансування. Багато міжнародних інституцій інтегрували такі критерії. Це вже не побажання, а обов’язкова умова. Дніпровський бізнес це розуміє дедалі краще.
Проблема грінвошингу
Виникає питання про щирість. Як уникнути ситуації, коли компанія декларує принципи, але насправді нічого не робить? Тетяна Сахарук каже, що проблема частіше в неповному розумінні. Компанія може реалізувати один екологічний проєкт. І активно про нього говорити. Але інші компоненти залишаються поза увагою.
Бачив таке на власні очі. Одна фірма на Перемозі встановила сонячні панелі. Розмістила про це інформацію на всіх білбордах району. Але умови праці для робітників залишилися жахливими. Затримки зарплат, відсутність техніки безпеки. Це не ESG, це просто красива картинка.
Освітні ініціативи
Освітні проєкти мають змінити ситуацію. Зараз створюють школу ESG триста шістдесят градусів. Велика освітня програма, яка пояснює принципи на практиці. У розробці беруть участь майже сто експертів. Це буде корисно для багатьох дніпровських підприємців.
Під час війни компанії цікавляться цими принципами з двох причин. Перша — свідомість лідерів бізнесу. Друга — вимоги європейського законодавства. Якщо ми не розуміємо принципів, нас не сприйматимуть як партнерів. Україна хоче в Європу, а Європа має свої правила.
Соціальний аспект ESG
Найскладніший напрямок зараз — соціальний. Він стосується людей. Жоден бізнес не існує без працівників. Багато проєктів підтримки ветеранів, їхніх родин, ментального здоров’я. Україна формує унікальний досвід. Можливо, світ потім у нас вчитиметься.
ESG і євроінтеграція
Вступ до Євросоюзу пов’язаний із цими принципами безпосередньо. Вони пронизують увесь процес євроінтеграції. Міністерства готують величезний обсяг документів. Показують, як наше законодавство співвідноситься з європейським. Що потрібно змінити для вступу.
ESG vs КСВ
ESG і корпоративна соціальна відповідальність — не одне й те саме. КСВ — це окремі добрі справи. ESG — системна модель управління бізнесом. Вона включає довкіллєві стандарти, соціальні принципи, прозоре управління. Без цього важко отримати інвестиції сьогодні.
Тетяна Сахарук назвала ESG еволюцією корпоративної соціальної відповідальності. Вона впевнена, що це стане обов’язковою частиною роботи будь-якої компанії. Сигналом для європейських партнерів. Показником, що український бізнес готовий до інтеграції.
Висновок
Дніпровський бізнес стоїть на роздоріжжі. Можна ігнорувати нові вимоги. Але тоді залишишся за бортом. Або можна вчитися, змінюватися, адаптуватися. Це складно, дорого, потребує зусиль. Але це єдиний шлях у майбутнє. Майбутнє, в якому наше місто буде частиною європейської економіки.
