Заборона російської мови Дніпро: обмеження публічного контенту
У Дніпрі міська влада ухвалила рішення запровадити мораторій на російськомовний контент у публічному просторі. Таке рішення викликало чимало дискусій серед громадян та експертів. Зважаючи на історичний контекст, культурну різноманітність регіону та сучасні реалії, це питання потребує глибокого аналізу та розуміння.
Як людина, яка вже понад десятиліття живе й працює в Дніпрі, можу сказати, що питання мови в нашому місті завжди було особливим. Дніпро традиційно був двомовним містом, де українська та російська співіснували в усіх сферах життя. Проте повномасштабне вторгнення Росії суттєво змінило ставлення багатьох дніпрян до використання мови агресора.
За словами міського голови Бориса Філатова, рішення про мораторій стосується насамперед публічного простору – це заклади громадського харчування, транспорт, торговельні центри та розважальні заклади. “Ми не втручаємося в особисте спілкування громадян, але вважаємо неприйнятним використання мови держави-агресора в публічному просторі міста, яке страждає від російських обстрілів”, – зазначив Філатов.
Мораторій передбачає заборону публічного відтворення російськомовних пісень, фільмів та інших медіаматеріалів. Порушникам загрожують штрафи, розмір яких варіюється залежно від характеру порушення.
Думки громадськості розділилися
Опитування, проведене Центром соціологічних досліджень Придніпров’я, показало, що близько 62% дніпрян підтримують таке рішення, 27% ставляться негативно, а 11% не визначилися зі своєю позицією.
“Після того, що російська армія зробила з нашими містами, я не хочу чути російську музику в маршрутках чи кав’ярнях. Це викликає відразу”, – ділиться думкою Олена Петренко, волонтерка, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам.
Натомість Михайло Коваленко, викладач філології, вважає, що заборони – не найкращий шлях. “Потрібно створювати якісний український контент, популяризувати українську мову, а не просто забороняти російську. Заборони часто викликають зворотну реакцію”, – стверджує він.
За словами представників міської влади, мораторій – це не лише питання мови, а й питання інформаційної безпеки. Адже через російськомовний контент часто поширюються наративи, вигідні країні-агресору.
Досвід інших міст
Дніпро – не перше українське місто, яке запровадило подібні обмеження. Схожі рішення вже діють у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку та інших містах західної України. Останнім часом до них долучилися й міста центральної та східної України.
Мер Дніпра також зазначив, що влада вивчала досвід інших міст перед запровадженням мораторію. “Ми аналізували, як подібні рішення працюють в інших містах, з якими проблемами вони зіткнулися та як їх вирішували”, – розповів Філатов.
Цікаво, що найбільш ефективними виявилися ті ініціативи, які поєднували обмеження з популяризацією української культури. Наприклад, у Львові заборону російськомовного контенту супроводжували фестивалі української музики, літературні вечори та інші культурні події.
Юридичні аспекти питання
Валерій Зубко, юрист Дніпровського центру правової допомоги, пояснює, що такі рішення мають спиратися на чинне законодавство. “Згідно з Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», українська мова є обов’язковою у публічному просторі. Водночас важливо, щоб реалізація цього закону не порушувала права громадян”, – зазначає він.
За словами експерта, мораторій має бути чітко регламентованим, із зрозумілими механізмами контролю та відповідальності. Інакше виникає ризик зловживань або вибіркового застосування.
Правозахисниця Марія Томчук додає: “Важливо, щоб реалізація мовної політики не призводила до дискримінації чи порушення прав людини. Держава має право захищати і розвивати державну мову, але це повинно відбуватися в рамках конституційних принципів”.
Вплив на бізнес та культуру
Власники закладів громадського харчування та розваг мають різні думки щодо мораторію. Деякі вже давно перейшли на український контент, інші турбуються через можливе зменшення відвідувачів.
“Ми ще два роки тому повністю перейшли на українську музику в нашій кав’ярні. Спочатку були побоювання, що клієнти будуть незадоволені, але насправді більшість сприйняли це позитивно”, – розповідає Андрій Петрук, власник мережі кав’ярень “Кавовий Дніпро”.
Натомість Ірина Мельник, власниця ресторану, вважає, що такі рішення мають прийматися поступово: “Нам потрібен час для адаптації. Не всі відвідувачі готові до різких змін. Це питання не лише мови, а й бізнесу”.
Культурна трансформація міста
Дніпро переживає глибоку культурну трансформацію. Мовне питання – лише частина цього процесу. Мистецькі проекти, літературні фестивалі, музичні події – все більше таких заходів проводяться українською мовою.
“Наше місто змінюється. Ми бачимо більше української музики, літератури, мистецтва. Це природний процес, і влада має його підтримувати, а не лише запроваджувати заборони”, – вважає Олексій Савченко, директор культурного центру “Дніпро Сучасний”.
Культурні діячі міста підкреслюють важливість створення позитивного українського контенту. “Заборона – це короткострокове рішення. Довгострокова стратегія полягає у створенні якісного українського культурного продукту, який люди обиратимуть добровільно”, – наголошує Тетяна Ковальчук, директорка Дніпровської обласної бібліотеки.
Освітній аспект
Освітяни також долучаються до дискусії. На думку Наталії Дорошенко, директорки однієї зі шкіл Дніпра, важливо працювати з молоддю: “Ми бачимо, як змінюється мовне середовище в школах. Діти все більше спілкуються українською, навіть у неформальній обстановці. Це результат не заборон, а системної роботи з популяризації української мови”.
Університети Дніпра також активно впроваджують українську мову в освітній процес. “Ми перейшли на викладання українською ще до запровадження мовного закону, бо розуміли важливість цього кроку для формування професійної ідентичності наших студентів”, – зазначає Ольга Петренко, проректорка одного з дніпровських вишів.
Що далі?
Мораторій на російськомовний контент у публічному просторі Дніпра – це лише один із кроків у довгому процесі дерусифікації та формування української ідентичності міста. Важливо, щоб цей процес супроводжувався конструктивним діалогом та повагою до різних думок.
Моніторингова група, створена при міській раді, відстежуватиме дотримання мораторію та аналізуватиме його вплив на різні аспекти життя міста. Через шість місяців планується провести оцінку ефективності цього рішення.
Як журналістка, яка багато років висвітлює життя Дніпра, вважаю, що найважливіше – це збереження діалогу між різними групами населення. Мовне питання не повинно розділяти, а має об’єднувати громаду навколо спільних цінностей та цілей.
Дніпро завжди був містом, де поважали різноманіття думок. І сьогодні, в умовах війни та глибоких трансформацій, важливо зберігати цю традицію, водночас твердо відстоюючи українську ідентичність та незалежність.
