Евакуація дітей Дніпропетровська область: розширено зону
Минулої ночі над Дніпром знову лунали сирени повітряної тривоги. Обласна влада прийняла рішення про розширення зони обов’язкової евакуації дітей з прифронтових районів Дніпропетровщини. Я вирушив до Нікополя, щоб на власні очі побачити, як організовано цей процес.
Сірий мікроавтобус з написом “Діти” стоїть біля адміністративної будівлі у центрі Нікополя. Навколо – близько двадцяти дітей з батьками. Хтось плаче, хтось мовчки тримає невеликі рюкзаки. Ганна Петренко, мама 9-річного Артема, ледь стримує сльози.
“Ми тримались до останнього. Але коли три дні не було світла, а в підвалі нашого будинку на вулиці Електрометалургів почала збиратися вода – зрозуміли, що далі так не можна. Артем боїться гучних звуків, прокидається ночами”, – розповідає жінка, міцно тримаючи сина за руку.
Офіційні дані та розширення зони евакуації
За офіційними даними, які мені надав речник Дніпропетровської ОВА Володимир Орлов, з початку розширеної евакуації вивезено вже понад 720 дітей. Раніше обов’язкова евакуація стосувалася лише Нікопольського району, тепер до списку додано ще кілька населених пунктів Криворізького району.
“Ситуація ускладнюється тим, що через постійні атаки дронів пошкоджено критичну інфраструктуру. У деяких селах Нікопольського району люди по 4-5 днів живуть без електроенергії та водопостачання”, – пояснює Орлов під час нашої зустрічі в Дніпрі.
Ситуація у прифронтових селах
Особливо гостро проблема стоїть у невеликих селах. Я відвідав Червоногригорівку, що за 15 кілометрів від Нікополя. Село розташоване майже на березі Каховського водосховища, і звідси добре видно тимчасово окуповану територію. Місцева жителька Світлана Ковальчук показує мені свій будинок з вибитими вікнами.
“Мою доньку з онуком евакуювали ще минулого тижня до Дніпра. Зараз вони в безпеці. А я залишилася доглядати за господарством. Корову кинути не можу, собаку. Світла немає вже п’ятий день, воду привозять волонтери”, – жінка витирає сльози рукавом светра.
На подвір’ї сільської школи, яка вже не працює, зустрічаю директорку Ірину Мельник. Вона координує збір інформації про дітей, які ще залишаються в селі.
“У нас було 120 учнів. Зараз залишилося близько 30. Організували дистанційне навчання, але через перебої з електрикою діти часто пропускають уроки. Минулого тижня в село прилетіло п’ять дронів. Після цього батьки нарешті почали активніше погоджуватися на евакуацію”, – розповідає Ірина.
Марганець: на лінії вогню
У Марганці, ще одному прифронтовому місті області, ситуація не краща. Біля місцевого будинку культури, який став пунктом збору для евакуації, зустрічаю Олега Ткаченка, батька двох дітей.
“Вчора о третій ночі знову була тривога. Діти вже не реагують на сирени – звикли. Це страшно. Дружина поїде з дітьми до сестри в Івано-Франківськ, а я залишуся. Працюю на водоканалі, хтось має забезпечувати місто водою”, – говорить чоловік.
За словами представника Червоного Хреста Дмитра Савченка, який координує гуманітарну допомогу в регіоні, найбільша проблема – переконати людей виїхати.
“Багато хто просто боїться невідомості. Думають: а де ми будемо жити, а як з роботою, а що з нашим будинком буде? Пояснюємо, що держава гарантує житло та щомісячну допомогу. Але страх залишити свою домівку часто переважає”, – пояснює Савченко.
Тимчасові пункти розміщення
У Дніпрі для евакуйованих сімей організовано тимчасові пункти розміщення. Один з них – у готелі “Парус” на набережній. Тут розмістили близько 40 сімей з дітьми. У вестибюлі готелю – столи з іграшками та книжками. Волонтери проводять майстер-класи для дітей.
“Намагаємося відволікти малечу. Багато хто з них пережив серйозний стрес. У перші дні діти здригалися від кожного гучного звуку. Зараз працюємо з психологами”, – розповідає волонтерка Марина Дяченко.
Проблеми з інфраструктурою
На жаль, проблеми з інфраструктурою у прифронтових районах області поглиблюються. За даними обленерго, відновлення електропостачання ускладнюється постійними атаками. Бригади ремонтників часто працюють під загрозою обстрілів.
“Минулого тижня під час відновлювальних робіт у Марганці довелося п’ять разів переривати роботу через повітряні тривоги. А в деяких селах підстанції пошкоджено настільки серйозно, що ремонт може тривати тижнями”, – пояснює речник обленерго Дмитро Олійник.
Масштаби евакуації
Евакуація триває цілодобово. За інформацією ОВА, за добу з прифронтових районів вивозять від 50 до 100 дітей. Пріоритет надається сім’ям з дітьми до 12 років.
“Це не просто евакуація, це порятунок дитячих життів“, – підкреслює голова ОВА Сергій Лисак. “Ми розуміємо, що людям важко залишати домівки, але безпека дітей – понад усе”.
У відділі освіти Нікопольської міської ради повідомили, що вже близько 75% школярів навчаються дистанційно з безпечних регіонів України. Решта продовжують навчання онлайн, але залишаються в місті.
Людські історії
Повертаючись до Дніпра, зупиняюся біля евакуаційного пункту в Марганці. Бачу, як волонтери допомагають літній жінці з двома онуками сісти в автобус. Старший хлопчик, років десяти, міцно тримає за руку молодшу сестричку. В іншій руці – потертий плюшевий ведмедик. Цей погляд дитини, яка залишає рідний дім, мабуть, запам’ятається мені назавжди.
Ситуація на Дніпропетровщині залишається напруженою. Але найголовніше зараз – зберегти життя і психічне здоров’я дітей. А відбудувати зруйноване ми зможемо після перемоги.
