Нові виклики для обласної системи
Минулого тижня провів два дні у міській лікарні №16, що на вулиці Героїв України. Не як пацієнт, на щастя, а працюючи над матеріалом про зміни в системі медичної допомоги в місті. Те, що побачив, змусило мене замислитись – наскільки дніпряни готові до нових реалій медицини, і що потрібно знати кожному.
Олександр Петренко, головний лікар закладу, зустрів мене в коридорі приймального відділення. Він працює тут понад 15 років і пам’ятає часи, коли в лікарні не вистачало навіть найнеобхіднішого.
“За останні три роки змінилося багато, – розповідає Олександр Миколайович, проводячи мене новими кабінетами. – Але люди досі не розуміють, як правильно використовувати систему. Багато хто за звичкою їде одразу до нас, оминаючи сімейного лікаря”.
Дані, які мені надали в Департаменті охорони здоров’я Дніпровської міської ради, підтверджують: майже 40% звернень до приймальних відділень міських лікарень минулого року були випадками, які можна було вирішити на рівні первинної ланки. Це створює непотрібне навантаження і затримує допомогу тим, хто дійсно потребує госпіталізації.
Зміни в системі первинної допомоги
Пам’ятаю, як у дитинстві ми з мамою годинами сиділи в черзі до дільничного лікаря у поліклініці на Перемозі. Сьогодні система зовсім інша. Мешканці міста можуть обрати сімейного лікаря незалежно від місця прописки, записатися онлайн через застосунок “Дія” або “Helsi” та отримати консультацію у зручний час.
Оксана Нагорна, сімейний лікар центру первинної медико-санітарної допомоги №1, пояснює: “Багато дніпрян досі не знають, що з більшістю проблем можна і потрібно звертатися до сімейного лікаря. У нас доступні базові аналізи, електрокардіограма, ми можемо направити на необхідні обстеження безкоштовно за програмою медичних гарантій”.
Проходячи вулицею Старокозацькою минулого тижня, звернув увагу на інформаційний стенд біля медичного центру – там детально пояснювали, які послуги пацієнт може отримати безкоштовно. Але, судячи з опитування, яке ми провели серед відвідувачів ТРЦ “Мост-Сіті” минулими вихідними, лише 24% дніпрян чітко розуміють, які медичні послуги покриваються державою.
Швидка допомога та екстрені випадки
“Коли у мене піднялася температура до 39 градусів, я одразу викликала швидку, – розповідає Марина Коваленко, мешканка житлового масиву Тополя. – Вони приїхали і порадили звернутися до сімейного лікаря наступного дня, якщо не стане гірше. Я була обурена! Але потім зрозуміла, що це правильно – швидка потрібна для дійсно невідкладних станів”.
За даними Обласного центру екстреної медичної допомоги, щодня диспетчери отримують понад 800 викликів, і близько третини з них – не екстрені випадки. Коли бригади виїжджають на такі виклики, хтось із критичним станом може не дочекатися допомоги вчасно.
Розвиток вторинної медичної допомоги
Сергій Риженко, директор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова, в інтерв’ю “Дніпровській панорамі” зазначив: “Реформа вторинної ланки медицини суттєво вплинула на якість допомоги. Ми більше не розпорошуємо ресурси, а концентруємося на складних випадках, які потребують високотехнологічного обладнання та досвіду вузькопрофільних спеціалістів”.
Минулого місяця у відділенні кардіології лікарні встановили нове ангіографічне обладнання вартістю понад 12 мільйонів гривень. Це дозволяє проводити складні втручання при інфарктах і рятувати пацієнтів, які ще кілька років тому не мали б шансів.
Спортивна медицина в місті
У травні відвідував новий Центр спортивної медицини на проспекті Гагаріна. Там спортсмени різних рівнів можуть пройти комплексне обстеження. Приємно, що і звичайні дніпряни, які просто займаються фізичною активністю, теж можуть отримати консультацію щодо безпечних навантажень.
“Для професійних спортсменів такі перевірки обов’язкові, – розповів мені Василь Крамаренко, директор центру. – А от любителі часто нехтують здоров’ям, перевантажують себе. Минулого року ми мали три випадки зупинки серця під час півмарафону, який проводився на набережній. Усі спортсмени були врятовані, але це був тривожний сигнал”.
За даними управління спорту Дніпровської міської ради, кількість дніпрян, які регулярно займаються спортом, за останні п’ять років зросла на 23%. Це чудова тенденція, але вона вимагає відповідного медичного супроводу.
Державно-приватне партнерство
Цікаво, що бізнес також включається у створення медичної інфраструктури. На лівому березі, в районі житлового комплексу “Воронцовський”, нещодавно відкрився приватний медичний центр, який пропонує послуги за моделлю державно-приватного партнерства – частина послуг надається за програмою медичних гарантій безкоштовно.
“Ми бачимо великий потенціал у співпраці з державою, – коментує Ірина Соколова, директорка центру. – Мешканці лівобережжя отримують якісні послуги поруч з домом, а ми – стабільне фінансування базових послуг”.
Проблеми та виклики
Не всі ініціативи, втім, працюють ідеально. Минулого тижня на засіданні постійної комісії міської ради з питань охорони здоров’я обговорювали проблеми електронної черги в поліклініках. Виявилося, що майже 30% записаних пацієнтів просто не приходять на прийом, не скасувавши запис, що створює “фантомні черги”.
“Ми запроваджуємо систему нагадувань через SMS та дзвінки, – пояснює Андрій Бабський, заступник директора департаменту охорони здоров’я міськради. – Але потрібно підвищувати і відповідальність самих пацієнтів”.
Цього року в бюджеті міста на медицину передбачено рекордні 1,2 мільярда гривень. Ці кошти йдуть не лише на обладнання, а й на підвищення кваліфікації лікарів. Зокрема, минулого місяця 15 спеціалістів з міських лікарень проходили стажування у Львівському національному медичному університеті за програмою обміну досвідом.
Щодня проїжджаючи повз будівництво нового корпусу дитячої лікарні №5 на проспекті Слобожанському, радію – адже це буде перший за 30 років новий медичний заклад у місті. Будівництво планують завершити до кінця наступного року.
Проте залишаються і проблеми. Нестача вузьких спеціалістів, особливо в районних лікарнях, досі відчутна. На Перемозі, де я виріс, мешканці скаржаться на відсутність офтальмолога у місцевій поліклініці вже понад рік.
Висновки
Система охорони здоров’я Дніпра змінюється. Вона стає технологічнішою, ефективнішою, але водночас вимагає від нас, пацієнтів, більшої обізнаності та відповідальності. Ми маємо знати свої права, розуміти, куди звертатися у різних ситуаціях, і пам’ятати, що ефективна медицина – це двосторонній процес, де відповідальність несуть і лікарі, і пацієнти.
