Бої на Покровському напрямку червня 2024: 120 боєзіткнень на фронті
На Покровському напрямку триває найгарячіша фаза протистояння. Третій тиждень наші захисники стримують масований наступ окупантів, які кинули на прорив значні сили піхоти та бронетехніки. За останню добу зафіксовано 120 бойових зіткнень – це абсолютний рекорд за останні кілька місяців.
Перебуваючи в Селидовому минулого тижня, я на власні очі бачив наслідки ворожих обстрілів. Вулиця Центральна, яка ще місяць тому була жвавою артерією міста, тепер нагадує декорації до фільму про апокаліпсис. Зруйновані будинки, розбиті вікна, понівечені автівки – типова картина прифронтового міста.
“Ворог постійно змінює тактику, намагаючись виснажити наші підрозділи,” – розповів мені командир одного з підрозділів, представившись як “Яструб”. – “Спочатку йдуть штурмові групи по 10-15 осіб, а коли ми їх зупиняємо, починається масований артилерійський обстріл. Потім знову піхота, і так по колу.”
Ситуація в регіоні
За даними Генштабу ЗСУ, найскладніша ситуація зберігається поблизу населених пунктів Новогродівка, Гродівка та Селидове. Росіяни застосовують тактику “випаленої землі”, намагаючись зрівняти з землею будь-які оборонні позиції. Як повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” Назар Волошин, ворог використовує авіацію для скидання керованих бомб по населених пунктах.
Нещодавно зустрів свого однокурсника Сергія Коваленка, який тепер служить у 59-й бригаді. Поговорили біля Катеринівки, куди він приїхав за ротацією. Виглядає втомленим, але в очах – непохитна рішучість.
“Найважче – це коли не знаєш, звідки чекати атаки,” – ділиться Сергій. – “Вони б’ють з різних напрямків, використовують FPV-дрони, кориговану артилерію. Минулого тижня ми втратили трьох побратимів, але позиції утримали.”
Стратегічне значення Покровська
За інформацією аналітичного центру “Оборонний монітор”, російські війська намагаються розсікти оборону ЗСУ і створити передумови для оточення Покровська – важливого логістичного вузла. Саме через це місто проходять ключові шляхи постачання наших військ на східному напрямку.
Місцеві жителі, яких залишилось близько 30% від довоєнної кількості, щодня стикаються з новими викликами. Марія Петренко, продавчиня в одному з небагатьох працюючих магазинів на вулиці Шахтарській у Покровську, розповіла, що вони відкриваються лише з 7 до 13 години.
“Після обіду зазвичай починаються обстріли. Вчора прилетіло в багатоповерхівку за три будинки від нас. Люди вже звикли жити в підвалах,” – каже жінка, поправляючи сиве волосся.
Робота рятувальників
Рятувальники ДСНС у Донецькій області працюють без відпочинку. За словами начальника обласного управління Миколи Ільченка, тільки за минулий тиждень вони загасили 23 пожежі, спричинені обстрілами, та евакуювали понад 200 мешканців з небезпечних районів.
Особливо напружена ситуація в Мирнограді та його околицях. Тут російські війська намагаються прорвати оборону в напрямку на Курахове. Як розповів мені місцевий волонтер Олександр Дудник, який доставляє гуманітарну допомогу в найгарячіші точки, багато людей відмовляються евакуйовуватись.
“Бабусі кажуть: “Куди я поїду зі своєї хати? Тут все моє життя”. А наступного дня їхні будинки може знести керованою авіабомбою,” – зітхає Олександр, завантажуючи в мікроавтобус ящики з консервами та водою.
Прогнози та перспективи
Військові експерти прогнозують, що наступні два тижні будуть вирішальними для утримання оборони Покровського напрямку. Командування ЗСУ перекидає підкріплення та посилює оборонні споруди. За інформацією Генштабу, наші захисники завдають ворогу значних втрат – до 400-500 осіб особового складу щодоби.
Разом з тим, як зазначив у своєму вечірньому зверненні Президент України, ситуація потребує додаткової підтримки від міжнародних партнерів, особливо в частині протиповітряної оборони та артилерійських систем.
Попри всі складнощі, моральний дух українських воїнів залишається високим. Коли я проїжджав через блокпост поблизу Курахового, боєць з позивним “Скіф” сказав мені фразу, яка, мабуть, найкраще відображає настрій наших захисників: “Ми знаємо, за що воюємо. Кожен метр нашої землі – це наше життя. І ми його просто так не віддамо.”
А тим часом життя в тилових районах Дніпропетровщини триває своїм ходом. Дніпро готується до нового навчального року, хоча шкільні укриття продовжують облаштовувати для безпеки дітей. Контраст між мирним життям і подіями на передовій вражає, але саме заради цього спокою наші воїни й тримають оборону на сході.
