Нещодавнє дослідження Львівського медіафоруму виявило тривожну тенденцію: майже 40% українців ніколи не перевіряють достовірність інформації, яку споживають. Це особливо небезпечно в умовах війни, коли дезінформація стала потужною зброєю проти нашої держави.
Як медіаменеджерка з понад 12-річним досвідом, я щодня стикаюся з наслідками цієї проблеми. Наша редакція в Дніпрі регулярно отримує запитання від читачів про сумнівні новини, які вони побачили в соцмережах чи месенджерах. На жаль, багато з них уже встигли повірити фейкам та поширити їх далі.
Основні причини низької медіаграмотності
Дослідження Львівського медіафоруму, проведене у липні-серпні 2024 року, показало, що ситуація з медіаграмотністю в Україні залишається складною. Серед головних причин:
1. Недостатня обізнаність про інструменти перевірки інформації
2. Надмірна довіра до соціальних мереж як джерела новин
3. Емоційне сприйняття інформації без критичного аналізу
4. Брак часу на перевірку через інформаційне перевантаження
“Третій рік повномасштабної війни показав, що медіаграмотність – це питання не лише якості інформаційного середовища, а й національної безпеки,” – зазначає Оксана Волошенюк, медіаекспертка та співавторка дослідження.
Особливо тривожить те, що серед вікової групи 18-35 років, яка найактивніше користується інтернетом, майже половина респондентів зізналася, що рідко або ніколи не замислюється над достовірністю контенту, який споживає.
Регіональні особливості медіаграмотності
Цікаво, що дослідження виявило певні регіональні відмінності. У центральних та східних областях, зокрема в Дніпропетровській, показники медіаграмотності дещо вищі порівняно з західними регіонами. Це може бути пов’язано з більшою вразливістю до інформаційних атак противника та ближчістю до зони бойових дій.
Наша редакція DniproNews.Today регулярно проводить опитування серед читачів щодо їхніх навичок верифікації інформації. Результати підтверджують загальнонаціональні тенденції – лише близько 35% опитаних дніпрян перевіряють новини у кількох джерелах перед тим, як їм повірити.
“Медіаграмотність сьогодні для Дніпра – це не просто академічне питання. Це питання виживання громади в умовах постійних інформаційних атак,” – ділиться досвідом Михайло Дорошенко, керівник проєкту “Медіахаб Дніпро”.
Які новини найчастіше не перевіряють
Дослідження також виявило категорії новин, які українці найрідше перевіряють:
– Новини про успіхи української армії (56%)
– Інформація про соціальні виплати та пільги (52%)
– Повідомлення про комунальні послуги та тарифи (48%)
– Новини про міжнародну допомогу Україні (43%)
Особливо небезпечним є те, що фейки часто маскуються під емоційні повідомлення, які викликають сильну реакцію – обурення, страх або радість. Такі новини поширюються набагато швидше, ніж зважена, перевірена інформація.
Практичні інструменти для перевірки інформації
За результатами дослідження було розроблено кілька простих рекомендацій, які допоможуть підвищити особисту медіаграмотність:
1. Перевіряйте новини принаймні у трьох різних джерелах
2. Звертайте увагу на дату публікації – часто старі новини видають за актуальні
3. Перевіряйте авторство матеріалу та репутацію медіа
4. Шукайте першоджерело інформації
5. Використовуйте спеціалізовані ресурси для перевірки фактів, як-от “По той бік новин” чи “StopFake”
У Дніпрі успішно діє ініціатива “Медіашкола критичного мислення”, яку ми запустили спільно з партнерами минулого року. За цей час понад 500 мешканців міста відвідали навчальні сесії та практичні воркшопи з медіаграмотності.
Роль освіти у формуванні медіаграмотності
Міністерство освіти України вже впровадило елементи медіаграмотності у шкільну програму, проте цього недостатньо. Дослідження показало, що тільки 23% опитаних вивчали основи медіаграмотності у школі чи університеті.
“Медіаосвіта має стати такою ж обов’язковою складовою навчання, як математика чи мова,” – переконана Людмила Гриневич, ексміністерка освіти, яка коментувала результати дослідження.
У нашому місті ми ініціювали програму “Медіаграмотні школи Дніпра”, в рамках якої проводимо тренінги для вчителів та розробляємо навчальні матеріали. Цей проєкт охопив уже 27 шкіл міста та продовжує розширюватися.
Соціальні мережі як головне джерело неперевіреної інформації
Дослідження підтвердило, що для 67% українців основним джерелом новин є соціальні мережі. При цьому алгоритми соцмереж часто підсилюють емоційний та поляризований контент, не дбаючи про його достовірність.
“Facebook та Telegram стали не просто платформами для спілкування, а повноцінними медіа, які формують картину світу для мільйонів українців. На жаль, більшість користувачів не усвідомлюють, що їхня стрічка новин – це не об’єктивна реальність, а результат роботи алгоритмів,” – пояснює Валерій Іванов, президент Академії української преси.
У Дніпрі ми запустили проєкт “Соцмережі без фейків”, в рамках якого навчаємо громадян критично оцінювати контент в Facebook, Instagram та Telegram. Особливий фокус – на розпізнаванні ботів та координованих інформаційних кампаній.
Перспективи розвитку медіаграмотності в Україні
Попри невтішні результати дослідження, є й позитивні тенденції. Порівняно з 2021 роком кількість українців, які регулярно перевіряють інформацію, зросла на 7%. Це свідчить про поступове підвищення рівня медіаграмотності.
“Війна змусила багатьох українців переглянути своє ставлення до інформації. Люди починають розуміти, що дезінформація – це не просто неправда, а справжня зброя, яка може завдати реальної шкоди,” – зазначає Наталія Лигачова, голова ГО “Детектор медіа”.
Як редакторка та медіаменеджерка, я бачу, що запит на якісну, перевірену інформацію зростає. Наші аналітичні матеріали отримують більше уваги та поширення, ніж сенсаційні заголовки. Це дає надію, що українське суспільство рухається до вищого рівня медіаграмотності.
Що може зробити кожен
Медіаграмотність – це навичка, яку можна і потрібно розвивати. Ось кілька простих кроків, які може зробити кожен:
1. Створіть власний список надійних медіа та експертів
2. Виділяйте щодня 5-10 хвилин на перевірку важливих новин
3. Не поширюйте інформацію, в достовірності якої не впевнені
4. Навчіть базовим принципам медіаграмотності своїх близьких
5. Відвідуйте тренінги та курси з медіаграмотності
У Дніпрі щомісяця проходять безкоштовні лекції з медіаграмотності в Центральній міській бібліотеці. Це чудова можливість для містян підвищити свій рівень критичного мислення.
Медіаграмотність сьогодні – це не просто корисна навичка, а необхідна умова для захисту себе та своїх близьких від маніпуляцій та дезінформації. І хоча 40% українців все ще не перевіряють новини, радує те, що все більше людей усвідомлюють важливість критичного споживання інформації.
