Обмін полоненими Україна Росія 2024: передали листи від полонених
У рамках останнього обміну військовополоненими між Україною та Росією відбулася важлива гуманітарна акція – сторони передали листи від утримуваних бранців їхнім родинам. Ця подія стала першою подібною ініціативою з початку повномасштабного вторгнення і може означати певний прогрес у гуманітарній сфері попри триваючі військові дії.
За інформацією від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, листи доставлено родинам полонених з обох сторін. Це дозволило багатьом сім’ям вперше за довгий час отримати звістку від своїх рідних, що перебувають у полоні.
“Кожен такий лист – це не просто папірець, а промінь надії для родини, яка місяцями живе в невідомості. Це підтвердження, що їхня рідна людина жива”, – розповіла співробітниця Координаційного штабу Ольга Ковальчук.
Міжнародне посередництво
Як повідомляють джерела, близькі до переговорного процесу, ця ініціатива стала можливою завдяки посередництву Об’єднаних Арабських Еміратів та Міжнародного комітету Червоного Хреста, які сприяли налагодженню цього гуманітарного каналу комунікації.
Валентина Петренко, дружина українського військовослужбовця, який перебуває в полоні з квітня 2022 року, поділилася своїми емоціями: “Це перший лист від чоловіка за майже два роки. Коли побачила його почерк, не могла стримати сліз. Він пише, що тримається, просить не хвилюватися. Це дало мені сили продовжувати боротися за його повернення”.
Гуманітарне значення
Експерти з міжнародного гуманітарного права відзначають важливість такого кроку. Колишній співробітник ОБСЄ Микола Дорошенко пояснює: “Право на листування – одне з базових прав військовополонених згідно з Женевськими конвенціями. Цей обмін листами – позитивний сигнал, але важливо, щоб це стало регулярною практикою, а не одноразовою акцією”.
Представники громадських організацій, які допомагають родинам полонених, наголошують на психологічному значенні такого зв’язку. Психологиня Марина Соколова зазначає: “Для родин це зменшення травматичного впливу невизначеності. Коли немає інформації, люди часто уявляють найгірше. Лист, навіть короткий, може значно полегшити психологічний стан”.
Ситуація з полоненими
За неофіційними даними, в полоні обох сторін перебувають тисячі військовослужбовців. Точну кількість встановити складно, оскільки російська сторона не надає повної інформації про українських бранців і часто перешкоджає доступу міжнародних організацій до місць утримання полонених.
Військовий аналітик Дмитро Ковальов вважає, що обмін листами може стати передумовою для активізації процесу обміну самими полоненими: “Такі гуманітарні кроки інколи допомагають розморозити складні переговори. Це може бути сигналом, що сторони готові до певних компромісів у гуманітарній сфері”.
Обміни полоненими
З початку повномасштабного вторгнення відбулося вже понад 50 обмінів полоненими, завдяки яким додому повернулися сотні українських захисників. Останній великий обмін відбувся наприкінці минулого місяця – тоді з російського полону повернулися 75 українців.
Віце-прем’єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук неодноразово підкреслювала, що обмін полоненими залишається одним із пріоритетів роботи українського уряду. За її словами, переговори щодо наступних обмінів тривають постійно, хоча й стикаються з численними перешкодами з боку РФ.
Реабілітація звільнених
Дніпро, як один із ключових медичних та реабілітаційних центрів для звільнених з полону військових, відіграє особливу роль у цьому процесі. На базі кількох міських лікарень створено спеціалізовані відділення, де колишні бранці отримують комплексну допомогу – як медичну, так і психологічну.
“Наш досвід показує, що фізичні травми часто загоюються швидше, ніж психологічні. Тому ми працюємо над створенням ефективної системи довготривалої підтримки колишніх полонених”, – розповідає керівник одного з реабілітаційних центрів Олександр Кравченко.
Міжнародний аспект
Правозахисники наголошують, що попри позитивні кроки з обміном листами, міжнародна спільнота має продовжувати тиск на Росію щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права стосовно військовополонених. Зокрема, йдеться про забезпечення доступу представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до всіх місць утримання бранців.
Для багатьох родин військовополонених саме листування може стати єдиною ниткою зв’язку з рідними до моменту їхнього звільнення. Тому важливо, щоб цей канал комунікації працював регулярно і без перебоїв.
За інформацією від волонтерських організацій, які підтримують родини полонених, після отримання листів багато сімей висловили бажання надіслати відповіді. Наразі обговорюється можливість організації двостороннього листування на постійній основі.
Як зауважила координаторка волонтерської ініціативи “Повернись живим” у Дніпрі Світлана Ковалевська: “Ми бачимо, як змінюються обличчя людей, коли вони отримують звістку від рідних з полону. Це повертає надію. І ця надія має підтримуватися конкретними діями як з боку держави, так і міжнародних партнерів”.
