Законопроєкт про виїзд за кордон
На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроєкту №10379 щодо дозволу на виїзд за кордон чоловікам 18-24 років під час воєнного стану. Документ, підготовлений групою депутатів на чолі з Мар’яною Безуглою, пропонує комплексне рішення питання, яке останні місяці викликає активні дискусії у суспільстві.
Законопроєкт передбачає можливість виїзду за кордон для чоловіків 18-24 років за умови внесення на спеціальний рахунок застави у розмірі 20 тисяч євро. Ці кошти слугуватимуть гарантією повернення громадянина в Україну після завершення воєнного стану або досягнення 25-річного віку.
“Цей механізм має подвійну мету – забезпечити молодим людям можливість здобувати освіту чи досвід за кордоном, і водночас створити фінансовий стимул для повернення”, – коментує Олександр Маріковський, один із співавторів законопроєкту.
Підстави для розробки
За інформацією від Міністерства оборони, потреба в мобілізації чоловіків віком 18-24 роки наразі не є першочерговою. Перевага надається досвідченішим військовозобов’язаним старшого віку з відповідними навичками. Саме цей фактор став одним із ключових при розробці законопроєкту.
Процедура отримання дозволу
Процедура отримання дозволу виглядатиме наступним чином: громадянин подає заяву до територіального центру комплектування, вносить заставу на спеціальний рахунок Державної казначейської служби та отримує відповідну позначку в документах. Повернення застави відбувається після завершення воєнного стану або по досягненні особою 25 років, якщо вона повернулася в Україну.
Експертні оцінки
Експерти з питань національної безпеки оцінюють цю ініціативу неоднозначно. Дмитро Лиховій, речник Міністерства оборони, зазначає: “Важливо знайти баланс між обороноздатністю держави та правами громадян на освіту і професійний розвиток. Цей законопроєкт – спроба такого балансу”.
Варто зауважити, що законопроєкт містить низку обмежень. Зокрема, право на виїзд не поширюватиметься на осіб, які перебувають на військовому обліку як офіцери запасу, мають бойовий досвід або спеціальну військову підготовку. Також виїзд неможливий для тих, хто отримав повістку або має непогашену судимість.
Регіональна перспектива
У Дніпрі, як і в інших великих містах України, новина про законопроєкт викликала жваве обговорення. Місцеві експерти з правових питань відзначають, що подібна практика має аналоги в інших країнах, які перебували у стані війни.
“Для Дніпра, де багато студентської молоді та активного бізнесу, це питання особливо актуальне. Молоді люди хочуть мати перспективи розвитку, але водночас розуміють свій обов’язок перед державою”, – коментує Ірина Ковальчук, голова громадської організації “Правовий захист молоді Дніпра“.
Суспільна думка
За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром “Соціальний моніторинг“, близько 67% українців віком 18-24 роки розглядають можливість тимчасового виїзду за кордон для навчання або роботи, якщо такий механізм буде впроваджено.
Проте є й критики законопроєкту. Вони вказують на те, що запропонована сума застави створює нерівні можливості для молодих людей з різним матеріальним становищем.
“Двадцять тисяч євро – це значна сума, яка може бути недоступною для багатьох родин. Фактично, ми отримуємо ситуацію, коли право на виїзд матимуть лише заможні громадяни”, – зауважує Валентин Петренко, економічний аналітик Дніпровського центру регіональних досліджень.
Позиція авторів
У свою чергу, автори законопроєкту наголошують, що сума застави розрахована таким чином, щоб, з одного боку, бути суттєвим стимулом для повернення, а з іншого – залишатися доступною через механізми кредитування або накопичення.
Законодавчий процес
Зараз законопроєкт перебуває на стадії розгляду в комітетах Верховної Ради. Очікується, що перше читання відбудеться протягом найближчих пленарних тижнів. Якщо документ буде ухвалено, механізм почне діяти з моменту публікації закону.
Міжнародний контекст
Міжнародний досвід показує, що подібні механізми регулювання перетину кордону під час війни існували в різних країнах. Експерти з міжнародного права відзначають, що такі обмеження не суперечать міжнародним конвенціям, якщо вони застосовуються в умовах загрози національній безпеці.
Слід зазначити, що законопроєкт не передбачає автоматичного надання дозволу всім, хто внесе заставу. Кожен випадок розглядатиметься індивідуально, з урахуванням усіх обставин та потреб оборони держави.
На думку військових експертів, такий підхід дозволить зберегти мобілізаційний потенціал країни, одночасно даючи молоді можливість для розвитку. А це, у довгостроковій перспективі, може принести користь Україні після завершення війни, коли знадобляться висококваліфіковані фахівці для відбудови держави.
