Атаки Росії на пологові будинки Україна поглиблюють демографічну кризу
Російські атаки на українські пологові будинки та медичні заклади спричиняють катастрофічні наслідки для демографічної ситуації в Україні. За час повномасштабного вторгнення окупанти свідомо обрали своїми цілями десятки медичних установ, де народжуються та отримують допомогу наймолодші українці.
Системна політика знищення
Міжнародні експерти визначають ці дії як частину цілеспрямованої стратегії Росії. “Обстріли пологових будинків та перинатальних центрів – це не випадковість, а елемент системної політики знищення майбутнього української нації“, – зазначає Марія Авдєєва, керівниця аналітичного центру “Безпечний Дніпро“.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, з лютого 2022 року пошкоджено або повністю зруйновано понад 25 пологових будинків. Найжахливіші випадки сталися в Маріуполі, Харкові, Херсоні та на Київщині. Внаслідок цих атак загинули вагітні жінки, новонароджені та медичний персонал.
Демографічна криза
Статистика народжуваності в Україні демонструє критичне падіння. Якщо у довоєнний період щороку народжувалося близько 300 тисяч дітей, то за 2022 рік цей показник знизився майже вдвічі. Демографи прогнозують, що наслідки цієї кризи Україна відчуватиме десятиліттями.
“Мільйони українських жінок репродуктивного віку змушені були виїхати за кордон. Багато сімей відкладають народження дітей через невпевненість у завтрашньому дні та відсутність безпечних умов“, – пояснює Олена Ковальчук, професорка Дніпровської медичної академії.
Ситуація у Дніпрі
Наслідки цих атак відчутні по всій країні. У Дніпрі, де я живу вже понад 10 років, працює декілька потужних перинатальних центрів. Після ракетних обстрілів міста частина медичних установ була змушена перенести пологові відділення в підвали або обладнати спеціальні укриття. Медики працюють в надзвичайно складних умовах, часто приймаючи пологи під час повітряних тривог.
“Народжувати під звуки сирен – це випробування, яке не мала б проходити жодна жінка. Але наші медики роблять усе можливе, щоб забезпечити безпеку матерів і немовлят”, – розповідає Тетяна Степанова, головна лікарка Дніпропетровського обласного перинатального центру.
Виклики для медичної системи
Окрім фізичного руйнування медичної інфраструктури, війна спричинила дефіцит лікарів та медичного обладнання. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна втратила близько 15% акушерів-гінекологів та педіатрів, які виїхали за кордон або загинули.
“Нам бракує найнеобхіднішого – від УЗД-апаратів до кувезів для недоношених дітей. Але найгірше – це постійний стрес у пацієнток, який негативно впливає на перебіг вагітності“, – ділиться досвідом Ірина Мельник, акушерка з 15-річним стажем.
Прифронтові регіони
Особливо складна ситуація у прифронтових регіонах. У Запорізькій, Донецькій та Харківській областях десятки тисяч вагітних жінок не мають доступу до якісної медичної допомоги. Їм доводиться долати сотні кілометрів, щоб потрапити до безпечних медичних закладів у західних областях або центральній Україні.
Міжнародна допомога
Міжнародні організації активно допомагають відновлювати зруйновану медичну інфраструктуру. ЮНІСЕФ, “Лікарі без кордонів” та Червоний Хрест надають обладнання та медикаменти для пологових будинків. Завдяки цій підтримці вже відновлено роботу кількох перинатальних центрів.
Місцеві ініціативи
Важливу роль відіграють і місцеві ініціативи. У Дніпрі волонтерський проєкт “Безпечне материнство” забезпечує вагітних жінок з прифронтових територій житлом та медичним супроводом. “За час роботи проєкту понад 500 жінок змогли безпечно народити в нашому місті“, – розповідає координаторка ініціативи Юлія Павленко.
Пошук рішень
Попри всі труднощі, українські лікарі продовжують робити все можливе для збереження життя матерів та дітей. У багатьох медичних закладах впроваджують телемедицину, проводять онлайн-консультації для вагітних та організовують виїзні бригади, які надають допомогу в найвіддаленіших населених пунктах.
“Наше завдання – мінімізувати негативні наслідки війни для репродуктивного здоров’я нації. Кожна народжена дитина – це маленька перемога України“, – наголошує Віктор Лисак, керівник департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.
Стратегія на майбутнє
Експерти пропонують невідкладно розробити національну стратегію подолання демографічної кризи. Вона має включати створення безпечних умов для народження та виховання дітей, фінансову підтримку сімей та відновлення зруйнованої медичної інфраструктури.
Для відновлення довоєнного рівня народжуваності знадобляться роки системної роботи. Але вже зараз важливо фіксувати всі випадки атак на медичні заклади як воєнні злочини та добиватися справедливого покарання для агресора.
Атаки на пологові будинки – це не просто руйнування інфраструктури, це замах на майбутнє України. І саме тому захист материнства та дитинства має стати одним із пріоритетів державної політики навіть в умовах війни.
