У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує дозволити чоловікам віком до 22 років виїжджати за кордон під час воєнного стану. Ініціатива викликала жваві дискусії як серед політиків, так і в суспільстві. Як редакторка DniproNews.Today з багаторічним досвідом, вважаю важливим проаналізувати цю пропозицію з різних боків.
Законопроєкт внесли на розгляд парламенту кілька народних депутатів, серед яких представники різних фракцій. Документ передбачає внесення змін до чинного законодавства щодо порядку перетину державного кордону під час дії воєнного стану.
“Молоді люди віком до 22 років мають право на освіту та професійний розвиток. Часто якісні освітні можливості доступні саме за кордоном”, – зазначається в пояснювальній записці до законопроєкту.
Головне обґрунтування авторів ініціативи – необхідність забезпечити молодим громадянам можливість здобувати освіту в закордонних вишах. Особливо це стосується тих спеціальностей, які будуть критично важливими для післявоєнного відновлення України.
Основні положення законопроєкту
Згідно з документом, право на виїзд отримають чоловіки, які:
– Не досягли 22-річного віку
– Мають підтвердження про вступ до закордонного навчального закладу
– Надали гарантії повернення в Україну після завершення навчання
При цьому законопроєкт передбачає низку обмежень. Зокрема, право на виїзд не поширюватиметься на тих, хто перебуває на військовому обліку в особливий період або має незняту чи непогашену судимість.
За даними Державної прикордонної служби України, питання виїзду чоловіків призовного віку за кордон залишається одним із найбільш обговорюваних з початку повномасштабного вторгнення. Обмеження, введені в лютому 2022 року, дозволяють залишати країну лише певним категоріям чоловіків.
Аргументи “за” і “проти”
Ідея дозволити молодим чоловікам виїжджати за кордон має як прихильників, так і опонентів. Проаналізувавши експертні думки, можна виділити ключові аргументи обох сторін.
Прихильники законопроєкту наголошують на важливості інвестицій у людський капітал:
“Забезпечення якісної освіти для молоді – це інвестиція в майбутнє України. Сьогодні ми маємо думати не лише про захист, але й про відбудову країни”, – коментує Олександр Петренко, експерт з освітньої політики Дніпровського центру аналітичних досліджень.
Директорка Інституту демографічних досліджень Марина Ковальчук додає: “Демографічна ситуація в Україні критична. Молодь – це майбутнє нації, і ми маємо створити умови для їхнього розвитку, щоб вони поверталися і будували нашу країну”.
Опоненти законодавчої ініціативи вказують на потенційні ризики для обороноздатності та соціальної справедливості:
“В умовах війни необхідно забезпечити рівні умови для всіх громадян. Виняткові правила для окремих категорій можуть викликати соціальну напругу”, – зазначає військовий експерт Віктор Савченко.
За даними соціологічного опитування, проведеного Центром “Соціальний моніторинг” у квітні 2024 року, думки українців щодо можливості виїзду молодих чоловіків за кордон розділилися майже порівну: 47% підтримують таку ініціативу, 43% виступають проти, решта не визначилися.
Міжнародний досвід
Практика регулювання виїзду громадян під час військових конфліктів різниться в різних країнах. Наприклад, Ізраїль, який постійно перебуває в стані підвищеної безпекової готовності, має диференційований підхід до військової служби та виїзду громадян.
“В Ізраїлі існує практика відтермінування військової служби для тих, хто навчається за спеціальностями, важливими для держави. Подібна модель могла б бути адаптована і в Україні”, – коментує Михайло Гончар, директор Центру глобальних досліджень.
У сусідній Польщі, яка активно підтримує українських студентів, кількість вступників з України зросла більш ніж удвічі з початку повномасштабного вторгнення. Польські університети створили спеціальні програми для українців, що передбачають спрощену процедуру вступу та часткове або повне фінансування навчання.
Економічні аспекти
Питання має також економічний вимір. З одного боку, виїзд молодих людей за кордон може призвести до втрати людського потенціалу. З іншого – якісна освіта збільшує шанси на повернення з новими знаннями та навичками.
“Якщо ми створимо механізми повернення та інтеграції спеціалістів після навчання, це може стати потужним чинником розвитку економіки”, – вважає Володимир Дубровський, економіст Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
За оцінками експертів Національного інституту стратегічних досліджень, для ефективного відновлення Україна потребуватиме тисячі фахівців у сферах будівництва, інженерії, IT, медицини та інших галузях. Багато з цих спеціальностей можна здобути у провідних університетах світу.
Реакція дніпровської громади
У Дніпрі, як одному з ключових освітніх центрів України, питання освіти молоді стоїть особливо гостро. За даними Департаменту освіти Дніпровської міської ради, кількість випускників шкіл міста, які висловили бажання навчатися за кордоном, зросла на 38% порівняно з довоєнним періодом.
“Наші студенти повинні мати можливість отримувати найкращу освіту, щоб потім повернутися і розбудовувати Дніпро та Україну. Але так само важливо створити механізми, які гарантуватимуть їхнє повернення”, – коментує Олена Васильєва, директорка освітнього центру “Перспектива” у Дніпрі.
В Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара вважають, що найкращим рішенням було б створення програм подвійних дипломів та міжнародних обмінів, які дозволять молоді отримувати закордонний досвід без повного виїзду з країни.
Перспективи ухвалення
Законопроєкт перебуває на початковій стадії розгляду. Після реєстрації він має пройти обговорення в профільних комітетах Верховної Ради, зокрема в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Комітеті з питань освіти, науки та інновацій.
Експерти оцінюють шанси на ухвалення документа в поточній редакції як помірні. Ймовірно, в процесі обговорення буде запропоновано низку правок, які можуть суттєво змінити початкову концепцію.
“Парламент має знайти баланс між безпековими потребами держави та правом молоді на освіту. Це складне завдання, яке потребує виваженого підходу”, – зазначає політичний аналітик Андрій Кириленко.
За нашими даними, остаточне рішення щодо законопроєкту може бути прийняте не раніше осені 2024 року після детального обговорення та консультацій з представниками силових відомств, освітньої сфери та громадськості.
Як журналістка з багаторічним досвідом роботи, вважаю, що обговорення подібних ініціатив має відбуватися максимально публічно, з урахуванням думок усіх зацікавлених сторін. Редакція DniproNews.Today продовжуватиме слідкувати за розвитком цієї теми.
