Сергій Нагорняк: “У футболі, як і в будівництві, треба будувати міцний фундамент”
Осінній дніпровський вечір сьогодні незвично тихий. Біля тренувальної бази ФК “Епіцентр” зустрічаю Сергія Нагорняка — колишнього гравця збірної України, а нині головного тренера команди. Сергій виглядає зосередженим, але помітивши мене, усміхається. Ми домовилися про розмову ще минулого тижня, коли команда здобула важливу перемогу в чемпіонаті першої ліги.
“Олексію, радий бачити. Як справи у наших дніпровських журналістів?” — щиро цікавиться Нагорняк, коли ми заходимо до невеликого кабінету на базі.
Для мене це особлива зустріч. Ще підлітком я спостерігав за його грою за “Дніпро”, а тепер маю нагоду поговорити з ним про тренерську кар’єру та амбіції “Епіцентру”.
Цілі та перспективи
“Сергію Михайловичу, ви очолили команду відносно недавно. Які цілі ставите на цей сезон?” — починаю розмову.
“Знаєш, коли я прийняв пропозицію від керівництва, ми одразу узгодили, що будуємо проект на перспективу. Це як в будівництві — спочатку треба закласти міцний фундамент. Наша першочергова мета — потрапити до першої п’ятірки в цьому сезоні. Це реалістично. А далі буде видно”, — розповідає тренер, спираючись на стіл із тактичними схемами.
Його слова звучать впевнено. Після 12 турів “Епіцентр” посідає 6 місце, маючи в активі 19 очок. Відставання від п’ятого місця — лише 2 пункти.
Гравець vs тренер
“На вашу думку, що відрізняє роботу гравця від тренерської діяльності?” — цікавлюсь я.
Нагорняк задумується: “Колосальна різниця. Гравець відповідає тільки за свої дії, а тренер — за весь колектив. Кожне рішення впливає на долю матчу, на кар’єри футболістів. Часом не спиш ночами, аналізуєш, шукаєш рішення. В Дніпрі я це особливо відчув, коли працював із дитячими командами в академії”.
Співпраця з брендом “Епіцентр”
Згадка про наше місто повертає мене до місцевого контексту. Адже “Епіцентр” — це частина великої мережі, яка має свої магазини і в Дніпрі.
“А як щодо співпраці з компанією “Епіцентр”? Чи допомагає бренд у розвитку команди?” — запитую.
“Безумовно. Це сильний бренд із чіткою структурою. Володимир Гончарів, власник мережі, дуже зацікавлений у розвитку клубу. Він регулярно спілкується з нами, цікавиться не тільки результатами, але й процесами. Між іншим, для футболістів є приємний бонус — знижки в магазинах “Епіцентр”, — сміється Сергій. — Мої хлопці тепер частіше заходять у ваш дніпровський “Епіцентр” на Набережній Перемоги, ніж у нічні клуби”.
Ця деталь додає розмові неформальності. Я згадую, як нещодавно сам купував інструменти в тому магазині.
Тренерський штаб
“Розкажіть про ваш тренерський штаб. Хто вам допомагає?”
“У мене чудова команда професіоналів. Олександр Призетко — мій асистент, колишній гравець збірної України. Юрій Окул відповідає за фізичну підготовку. Зі мною працює і мій давній товариш Сергій Перхун — тренер воротарів. Ми всі однодумці, працюємо на спільну мету”, — з гордістю розповідає Нагорняк.
Зв’язок з Дніпром
Час нашої розмови спливає швидко. За вікном уже зовсім стемніло, і я помічаю, що тренеру потрібно повертатися до роботи — на столі лежать відео з останніх матчів наступного суперника.
“Останнє запитання, Сергію Михайловичу. Ви часто буваєте в Дніпрі? Які враження від міста?”
“Дніпро для мене особливе місто. Тут пройшла частина моєї кар’єри, тут живуть мої друзі. Коли приїжджаю, обов’язково проходжусь Набережною, заходжу в парк Шевченка. Бачу, як місто змінюється, з’являються нові об’єкти. Дніпро завжди славився своїми футбольними традиціями, і мені шкода, що зараз місто не представлене в Прем’єр-лізі. Але я вірю, що це тимчасово”, — щиро ділиться тренер.
Повертаючись додому через центр міста, я думаю про нашу розмову. Сергій Нагорняк — людина, яка пройшла довгий шлях від футболіста до тренера, зберігши при цьому щирість і відданість своїй справі. А його слова про будівництво міцного фундаменту стосуються не лише футболу, але й життя в цілому.
Хто знає, можливо, саме “Епіцентр” під керівництвом Нагорняка стане тією командою, яка невдовзі голосно заявить про себе у вищому дивізіоні українського футболу.
