Вирубка дерев Львівська область 2024: маніпуляція щодо ‘радянського походження’

Ганна Ткаченко
Автор:
Ганна Ткаченко - Головна редакторка DniproNews Today
5 хв читання

Чи правда, що на Львівщині масово вирубують дерева через їхнє “радянське походження”? Останніми тижнями соціальні мережі облетіли повідомлення про те, що у Львівській області нібито знищують “радянські” насадження в рамках декомунізації. Ця інформація викликала неабияке обурення у користувачів інтернету. Проте чи відповідає вона дійсності?

Як головна редакторка DniproNews.Today, я вважаю своїм обов’язком розібратися в цій ситуації та надати читачам перевірені факти. Мій журналістський досвід підказує: коли емоції зашкалюють, варто копнути глибше.

Як виникла маніпуляція

Наприкінці березня 2024 року в деяких Telegram-каналах і на проросійських ресурсах з’явилися публікації про те, що у Львівській області розпочато програму вирубки дерев “радянського походження”. Ці повідомлення супроводжувалися фотографіями спиляних дерев та коментарями про нібито безглузду боротьбу з “радянськими насадженнями”.

Насправді, у Львівській області справді відбувається вирубка дерев, але причини цього процесу абсолютно інші. За інформацією від Державного агентства лісових ресурсів України, йдеться про планову санітарну вирубку хворих і аварійних дерев, а також про боротьбу з короїдом – шкідником, який знищує хвойні ліси.

“Вирубка дерев на Львівщині не має жодного стосунку до їхнього “походження” чи політики декомунізації. Це частина планових лісогосподарських заходів, спрямованих на збереження здоров’я лісів”, – пояснила Оксана Петренко, еколог та експерт з лісового господарства.

Факти проти фейків

Щоб краще зрозуміти ситуацію, я звернулася до Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Там підтвердили, що наразі проводяться роботи з оздоровлення лісів, ураження яких короїдом досягло критичного рівня в деяких районах області.

Тарас Височанський, заступник начальника управління, зазначив: “У 2023-2024 роках ми справді проводимо більш інтенсивну санітарну вирубку, але це пов’язано з поширенням шкідників і хвороб лісу. Ніякого ‘радянського походження’ дерев ми не визначаємо і не враховуємо”.

За даними екологічного департаменту Львівської ОВА, в регіоні діє програма лісовідновлення, в рамках якої на місці вирубаних хворих дерев висаджують нові. Тільки за 2023 рік у Львівській області було висаджено понад 1,7 мільйона саджанців різних порід дерев.

Звідки взялася дезінформація

Проаналізувавши поширення цієї інформації, я виявила, що першоджерелами стали російські Telegram-канали та медіа, які регулярно публікують дезінформацію про Україну. Характерно, що ці повідомлення почали масово з’являтися одночасно, використовуючи однакові формулювання та візуальні матеріали.

“Це типовий приклад дезінформаційної кампанії, яка спрямована на дискредитацію України, зокрема політики декомунізації”, – коментує Василь Корнієнко, медіаексперт Інституту масової інформації. “Такі фейки експлуатують екологічну тематику, щоб викликати емоційну реакцію та обурення серед населення”.

Що цікаво, подібні маніпуляції на тему “вирубки радянських дерев” періодично з’являються в інформаційному просторі України з 2015 року, коли було ухвалено закони про декомунізацію.

Реальні проблеми лісової галузі

Водночас, було б неправильно заперечувати існування проблем у лісовій галузі України. За словами Андрія Мокроуса, голови громадської організації “Зелений патруль”, Львівщина справді стикається з викликами у сфері лісокористування.

“Основними проблемами є незаконні вирубки, недостатнє фінансування лісовідновлення та кліматичні зміни, які призводять до поширення шкідників. Але пов’язувати вирубку з декомунізацією – це абсурд, який відволікає від реальних викликів”, – наголошує експерт.

За даними Державної екологічної інспекції, у 2023 році на території Львівської області було виявлено понад 120 випадків незаконної вирубки лісу. Загальний обсяг завданої шкоди оцінюється в понад 15 мільйонів гривень.

Як відрізнити правду від маніпуляцій

На основі свого 12-річного досвіду роботи в медіа, я можу порадити кілька способів перевірки інформації про екологічні питання:

1. Звертайте увагу на джерело інформації – чи є воно офіційним, чи має репутацію надійного.

2. Шукайте коментарі експертів, які спеціалізуються на відповідній темі.

3. Перевіряйте, чи подібні новини публікують авторитетні українські медіа.

4. Аналізуйте, чи є в повідомленні конкретні дані: назви населених пунктів, імена посадовців, точні цифри.

5. Критично оцінюйте емоційно забарвлені заголовки та формулювання.

“Важливо розуміти, що російська пропаганда часто використовує екологічні теми для маніпуляцій, адже вони викликають сильний емоційний відгук”, – зауважує Марина Довженко, медіаекспертка Інституту демократії.

Висновки та рекомендації

Отже, інформація про вирубку дерев на Львівщині через їхнє “радянське походження” є маніпулятивною. Насправді вирубка здійснюється в рамках санітарних заходів та боротьби зі шкідниками, а на місці вирубаних дерев висаджуються нові.

Як редакторка, яка багато років працює з регіональними новинами, я закликаю критично оцінювати інформацію, особливо коли вона викликає сильні емоції. Варто звертатися до офіційних джерел та експертів, щоб отримати достовірну інформацію про екологічні процеси в нашій країні.

У DniproNews.Today ми продовжуватимемо стежити за ситуацією в лісовій галузі та інформувати вас про реальний стан справ, відокремлюючи факти від маніпуляцій. Адже якісна регіональна журналістика – це інструмент не лише інформування, а й захисту інтересів громад та збереження нашого довкілля.

Поділитися цією статтею
Головна редакторка DniproNews Today
Стежити:
Ганна Ткаченко — медіаменеджерка та журналістка з понад 12-річним досвідом у всеукраїнських і регіональних ЗМІ. Родом із Кривого Рогу, вона вже понад 10 років живе та працює в Дніпрі. У минулому – редакторка суспільно-політичного телешоу, а також координаторка декількох незалежних медіапроєктів. Ганна вірить у регіональну журналістику як інструмент змін і розвитку громад. Вона керує редакцією DniproNews Today з фокусом на достовірність, аналітичність та глибину подачі матеріалів.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *